розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою ОСОБА_1 справу за його позовом до Фонду державного майна України (далі - ФДМ), Відкритого акціонерного товариства "Київський верстатобудівний концерн" (далі - ВАТ), треті особи - Київська міська рада, Київська міська державна адміністрація, Святошинська районна у м. Києві рада, про визнання незаконними дій, нечинними актів, вилучення гуртожитку з переліку і передачу його в комунальну власність тощо,

У вересні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконними дії ФДМ із передачі до статутного фонду ВАТ гуртожитку по вул. Червонозаводській, 7 у м. Києві; визнати нечинними: План приватизації Київського державного заводу верстатів-автоматів та Київського державного підприємства по виробництву товарів народного споживання, затверджений наказом ФДМ від 31 січня 1994 року, - у частині внесення до статутного фонду ВАТ зазначеного гуртожитку; акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу ВАТ, затверджений розпорядженням ФДМ від 31 січня 1994 року № 6-РОМ, - у частині внесення до вартості цього комплексу вартості гуртожитку; акт приймання-передачі майна ВАТ - у частині, що стосується гуртожитку; вилучити з Переліку будівель, переданих у власність ВАТ, рядок 132, в якому зазначено гуртожиток (інвентаризаційний номер 6ЖК); визнати право власності держави в особі ФДМ на цей гуртожиток і передати його в комунальну власність територіальної громади м. Києва.

Печерський районний суд м. Києва постановою від 12 лютого 2007 року в задоволенні позову відмовив.

Постановою від 24 вересня 2007 року Апеляційний суд м. Києва рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив частково, визнавши протиправними: План приватизації Київського державного заводу верстатів-автоматів та Київського державного підприємства по виробництву товарів народного споживання - у частині внесення до статутного фонду ВАТ гуртожитку; акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу ВАТ - у частині внесення до вартості цього комплексу вартості гуртожитку; акт приймання-передачі майна ВАТ - у частині, що стосується гуртожитку; рядок 132 Переліку будівель, переданих у власність ВАТ, у якому зазначено гуртожиток (інвентаризаційний номер 6ЖК); у решті позовних вимог відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25 грудня 2007 року скасував рішення апеляційного суду і залишив у силі рішення суду першої інстанції.

У скарзі про перегляд ухвали касаційного суду за винятковими обставинами позивач, посилаючись на наявність підстави, установленої пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), просить скасувати цю ухвалу та залишити в силі постанову апеляційного суду.

Скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суди всіх інстанцій виходили з того, що спір у справі, яка розглядається, належить до адміністративної юрисдикції. Проте із цим висновком погодитися не можна, зважаючи на таке.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження. Цю норму слід розуміти в системному зв'язку з частиною 1 тієї самої статті, з якої випливає, що захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб шляхом оскарження до адміністративного суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень можливий лише у сфері публічно-правових відносин.