Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Гашицького О.В. (головуючий суддя, суддя-доповідач),

Мироненка О.В.,

Рецебуринського Ю.Й.,

за участю секретаря судового засідання Шпикуляка В.Г.,

представників: позивача – ОСОБА_2, відповідача – Шкурат В.М.,

розглянувши в порядку апеляційного провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 4 січня 2010 року у справі за адміністративним позовом кандидата на пост Президента України ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії (далі –ЦВК) про визнання протиправною та скасування постанови ЦВК,

Кандидат на пост Президента України ОСОБА_1, звернувшись 2 січня 2010 року з адміністративним позовом до Київського апеляційного адміністративного суду як суду першої інстанції, просив визнати протиправною та скасувати постанову ЦВК від 29 грудня 2009 року № 576 "Про зміни в складі окружних виборчих комісій територіальних виборчих округів з виборів Президента України 17 січня 2010 року"(далі –Постанова № 576) в частині додатку № 6 щодо звільнення від виконання обов’язків голови окружної виборчої комісії територіального виборчого округу № 113 (Луганська область) без припинення членства в цій виборчій комісії від позивача Білоцерківської Римми Миколаївни (за систематичне невиконання покладених на неї обов’язків) та призначення головою окружної виборчої комісії територіального виборчого округу № 113 Ткачука Вячеслава Петровича, члена зазначеної виборчої комісії від кандидата на пост Президента України ОСОБА_4

Зазначав, що відповідач, не здійснивши перевірку вмотивованості рішення окружної виборчої комісії територіального виборчого округу № 113 (далі –ОВК ТВО № 113) про заміну її голови у прийнятій із порушенням положень частин

першої та сьомої статті 28 Закону України від 5 березня 1999 року № 474-ХІV "Про вибори Президента України"(далі – Закон № 474-ХІV) постанові ОВК ТВО № 113 від 27 грудня 2009 року № 22 "Про роботу голови окружної виборчої комісії", не мотивував і своє рішення. Позивач наголошував, що ЦВК, здійснивши всупереч встановленій квоті керівних посад в ОВК ТВО № 113 заміну його представника на керівній посаді представником іншого кандидата на пост Президента України, порушив закріплений у частині восьмій статті 23 Закону № 474-ХІV принцип пропорційності розподілу керівних посад у виборчих комісіях між кандидатами на пост Президента України.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 4 січня

2010 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати його рішення та ухвалити нове

судове рішення – про задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні представником позивача відповідача апеляційну скаргу підтримано. Представник відповідача просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову – без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази у справі при перегляді рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень частини дев’ятої статті 30 Закону № 474-ХІV у разі систематичного невиконання головою або заступником голови чи секретарем покладених на нього обов’язків територіальна або дільнична виборча комісія може звернутися до виборчої комісії, яка її утворила, з мотивованим рішенням про його (їх) заміну, якщо за це проголосувало не менше двох третин від присутніх членів комісії. Це рішення підлягає обов’язковому розгляду у строки, зазначені в частині сьомій цієї статті Закону. Таке рішення не тягне за собою припинення повноважень вказаних осіб як членів відповідної виборчої комісії.

Виходячи з наведеної норми виключне право на прийняття рішення про заміну голови територіальної виборчої комісії належить ЦВК на підставі вмотивованого звернення цієї територіальної виборчої комісії.