Окружний адміністративний суд міста Києва колегією суддів Пилипенко О.Є. (головуючий), Арсірій Р.О., Кочан В.М., при секретарі Коваль А.В., за результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до 1) Кабінету Міністрів України, 2) Міністерства з питань житлово-комунального господарства України про визнання протиправною та скасування постанови від 31.10.2007 р. N 1268 (в частині) та визнання протиправним та скасування наказу від 06.11.2007 р. N 169 (в частині) (за участю представників сторін від позивача: ОСОБА_2 за дов. від 22.10.2008 р., від відповідача 1: ОСОБА_3 за дов. N 29-22/171 від 23.12.2008 р., від відповідача 2: не з'явився), В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, Міністерства з питань житлово-комунального господарства України про визнання протиправною та скасування постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 р. N 1268 "Про внесення змін до правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" в частині внесення змін до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. N 630, а саме скасування пунктів 1, 2 та 3 Змін до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення; визнання протиправним та скасування наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України N 169 від 06.11.2007 р. "Про затвердження Змін до наказу Мінбуду України від 22.11.2005 р. N 4" в частині внесення змін до Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, а саме скасування п. 1, п. п. 2.1 та 2.2 п. 2, п. п. 3.1, 3.2, 3.3 п. 3 Змін до Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні постанова та наказ порушують право позивача на вільне та незалежне від будь-кого користування та розпорядження належним йому майном, оскільки дає право на відключення від мереж: централізованого опалення лише за згодою інших співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідач 1 надав письмові заперечення на позов, просив суд відмовити у задоволенні позову, зазначив, що оскаржувана постанова прийнята в межах повноважень відповідача та відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідач 2 проти позовних вимог заперечував, свою позицію виклав у письмових запереченнях на адміністративний позов, вважає, позов безпідставним та необґрунтованим, а тому просив суд відмовити у задоволенні позову.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до наступних висновків.

Позовні вимоги заявлено про визнання протиправною та скасування постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 р. N 1268 (в частині) та визнання протиправним та скасування наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 р. N 169 (в частині).

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 р. N 1268 "Про внесення змін до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" в частині внесення змін до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою від 21.07.2005 р. N 630, а саме скасування пунктів 1, 2 та 3 Змін до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 113, п. 5 ст. 116 Конституції України та абз. 1 п. 1 ст. 21 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" (у редакції на момент прийняття оскаржуваної постанови) Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який забезпечує проведення державної економічної політики.

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про теплопостачання" до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері теплопостачання належать розробка та реалізація державної політики у сфері теплопостачання.

Частиною 2 ст. 15 зазначеного Закону передбачено, що державне регулювання у сфері теплопостачання здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють і затверджують, зокрема Кабінет Міністрів України та центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства в межах їхніх повноважень та згідно із законодавством.

Статтею 117 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Постанова Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 р. N 1268 "Про внесення змін до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" вносить зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. N 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", а саме були внесені наступні зміни:

1. У назві розділу "Відключення від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води у квартирах багатоквартирних будинків з ініціативи споживача" слова "у квартирах багатоквартирних будинків з ініціативи споживача" замінено словами "багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів".

2. У пункті 24 слова "Споживач може" замінити словами "Споживачі можуть".

3. В абзаці першому пункту 25 слово "споживача" замінено словом "споживачів".

4. Доповнено пункт 26 після слова "здійснюється" словами "у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання".

5. Пункт 27 викладено у такій редакції:

"27. Витрати, пов'язані з відключенням від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води, а також встановленням індивідуальних (автономних) систем опалення, відшкодовується споживачами відповідно до калькуляції, складеної виконавцем.".

Як вбачається з матеріалів справи, а саме доказів наданих відповідачем 1 (довідка про погодження проекту постанови від 18.10.2007 р.), оскаржувана постанова була погоджена з Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерством економіки України, Міністерством юстиції України, Міністерством фінансів України, Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, Антимонопольним комітетом України, Держспоживстандартом, Держгірпромнаглядом, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерством палива та енергетики України, Міністерством охорони здоров'я України, Мінрегіонбудом.

Позивач в обґрунтування своєї позиції зазначає, що положення оскаржуваної постанови не відповідають вимогам Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України "Про теплопостачання".

У наданій суду пояснювальній записці до проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" від 18.07.2008 р. зазначено, що прийняття вказаної постанови сприятиме впровадженню норм Закону України "Про теплопостачання", припиненню практики хаотичного відключення окремих у житлових будинках та прийняттю, у разі потреби, про відключення систем централізованого теплопостачання лише житлових будинків у цілому.

Відповідач 1 зазначив, що проект постанови був розміщений на офіційній Інтернет-сторінці Мінжитлокомунгоспу у вересні 2007 року. За результатами такого розміщення до Міністерства надходили відповідні зауваження від місцевих органів виконавчої влади, які враховувалися під час доопрацювання проекту постанови у робочому порядку.

Позивач стверджує, що оскаржувана постанова суперечить Закону України "Про житлово-комунальні послуги", однак не вказує, яким саме положенням зазначеного закону вона не відповідає.

Статтею 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлені права та обов'язки споживача, оскаржувана постанова не забороняє користуватися правами споживача, визначеними цією статтею.

Крім того, п. 3 висновку Міністерства юстиції України за результатами правової експертизи проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630" від 09.10.2007 р. встановлено, що проект оскаржуваної постанови Кабінету Міністрів України відповідає актам законодавства, що мають вищу юридичну силу.