розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою Кабінету Міністрів України справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства транспорту і зв'язку України, Державної адміністрації залізничного транспорту України (далі - Укрзалізниця) про визнання незаконним звільнення, скасування постанови Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2006 року № 1291, скасування наказу про припинення трудового договору від 10 жовтня 2006 року № 893/ос, про поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,

У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що його звільнення є незаконним, оскільки, займаючи посаду заступника Генерального директора Укрзалізниці, він виконував усі покладені на нього обов'язки. Водночас оспорювана постанова Кабінету Міністрів України, на підставі якої ОСОБА_1 звільнили із займаної посади, була прийнята в період перебування останнього на лікарняному.

Печерський районний суд м. Києва постановою від 31 січня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18 квітня 2007 року, в задоволенні позову відмовив. При цьому суди виходили з того, що звільнення позивача здійснено відповідно до законодавства, тому його охоронювані законом права та інтереси не порушені.

Вищий адміністративний суд України постановою від 24 жовтня 2007 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасував, позов задовольнив. При цьому суд виходив з того, що ОСОБА_1 як заступником Генерального директора Укрзалізниці не було вчинено одноразового грубого порушення трудових обов'язків, оскільки він відповідав за здійснення координації експлуатаційної діяльності залізниць, організацію вантажної та комерційної роботи, створення багатопрофільної сфери послуг при перевезенні вантажів, а також очолював Тарифну комісію Укрзалізниці, яка у межах своїх повноважень і прийняла рішення про надання пільгового тарифу на перевезення вантажу експедиторській організації - Товариству з обмеженою відповідальністю "Т-Транс".

У скарзі Кабінету Міністрів України до Верховного Суду України порушено питання про скасування зазначеної постанови Вищого адміністративного суду у зв'язку з неоднаковим застосуванням судами касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права, а саме статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).