Окружний адміністративний суд міста Києва колегією суддів: Пилипенко О.Є. (головуючий), Арсірій Р.О., Кочан В.М., при секретарі Коваль А.В., за результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи за позовом Виконавчого комітету Харківської міської ради до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною та скасування постанови від 08.10.2008 р. N 923 (за участю представників сторін: від позивача: Ярещенко О.В. за дов. N 08-11/3636/2-08 від 25.12.2008 р., Новак О.М. за дов. N 08-11/4218/2-07 від 11.12.2007 р., від відповідача: Андреєва О.Г. за дов. N 29-22/172 від 23.12.2008 р.)

Виконавчий комітет Харківської міської ради звернувся Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною та скасування постанови "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" від 08.10.2008 р. N 923.

Позивач позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити, спірну постанову скасувати як таку, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача. В обґрунтування своєї позиції позивач посилався на те, що відповідач видав спірну постанову з перевищенням наданих йому повноважень, чим порушив вимоги ст. 7, ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 113, п. 10 ст. 116, ч. 1 ст. 117, ч. 2 ст. 120, ч. 3 ст. 143 Конституції України, ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, ратифікованої Україною від 15.07.97 р. .

Відповідач проти адміністративного позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою позицію виклав в письмових запереченнях на адміністративний позов, в яких вказує на те, що при прийнятті оскаржуваної постанови Кабінет Міністрів України діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення учасників судового процесу, суд приходить до наступних висновків.

Пред'явлені позовні вимоги про визнання незаконною та скасування Постанови "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" від 08.10.2008 р. N 923.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

08.10.2008 р. Кабінет Міністрів України затвердив своєю постановою від 08.10.2008 р. N 923 Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а також визнав такими, що втратили чинність, постанови Кабміну від 22.09.2004 р. N 1243 "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", від 31.01.2007 р. N 88 "Про внесення змін до порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" та пункт 4 змін, що вносяться до постанов Кабміну, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2007 р. N 1182.

Позивач вказує на те, що Кабінет Міністрів України видав оскаржувану постанову з перевищенням наданих йому Конституцією та законами України повноважень.

Відповідач в обґрунтування своєї позиції посилається на ст. 117 Конституції України, відповідно до якої Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими для виконання.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (ч. 2 ст. 6 Конституції України) .

Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади визначаються Конституцією і законами України (ч. 2 ст. 120 Конституції України) .

Згідно ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Рішенням I сесії Харківської міської ради V скликання від 19.04.2006 р. N 7/06 утворено Виконавчий комітет Харківської міської ради V скликання та затверджено його персональний склад.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.

Згідно з ч. 3 ст. 143 Конституції України та ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади.

Підпунктом 1 пункту "б" частини 1 статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, не можуть скасовуватися чи обмежуватися іншим, центральним або регіональним органом.

Тобто, виключно законами України визначаються повноваження органів місцевого самоврядування, а Кабінет Міністрів України може визначати лише порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів виконавчими органами місцевих рад.