Розглянувши лист судді апеляційного суду Івано-Франківської області щодо застосування положень Закону України від 15 листопада 2011 року № 4025-17 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності" (Закон № 4025-17), який набрав чинності 17 січня 2012 року, судова палата у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССУ) звертає увагу судів на наступне.

1. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 6 Кримінально-процесуального кодексу України (КПК 1960 р.) кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю з підстави відсутності в діянні складу злочину як обставини, що виключає провадження в кримінальній справі. Згідно з положеннями ч. 4 ст. 6 КПК 1960 р., що відображені також у абзаці 10 інформаційного листа ВССУ від 2 березня 2012 року № 132-283/0/4-12 , якщо під час судового слідства поряд з обставинами, що виключають провадження у кримінальній справі, у діянні особи буде виявлено ознаки адміністративного правопорушення, суд або суддя зобов'язані за ч. 4 ст. 6 КПК 1960 р. направити відповідні матеріали органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про таке адміністративне правопорушення.

2. Законом № 4025-17 диспозицію ст. 201 Кримінального кодексу України (КК) викладено у новій редакції, згідно з якою контрабандою визнається переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

Зазначаємо, що у випадку закриття кримінальної справи у суді першої інстанції з підстави, визначеної у п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК 1960 р. , у зв'язку із декриміналізацією діяння, зокрема у кримінальних справах, кваліфікованих за ст. 201 КК до набрання чинності Законом № 4025-17 , суд не доводить розгляд справи до кінця з постановленням виправдувального вироку, а виносить постанову про закриття такої кримінальної справи з наступних підстав: 1) у ч. 4 ст. 327 КПК 1960 р. встановлено вичерпний перелік підстав для постановлення виправдувального вироку, а саме: коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину. Тобто суд постановляє виправдувальний вирок виключно з реабілітуючих підстав. Водночас переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах, віднесено новим законом до категорії адміністративних правопорушень і не є реабілітуючою підставою та не виправдовує осіб, що його вчинили; 2) відповідно до ч. 1 ст. 5 КК закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, має зворотну дію у часі, тобто його дія поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.