Конституційний Суд України у складі суддів:

Головіна Анатолія Сергійовича - головуючого,

Бауліна Юрія Васильовича,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Винокурова Сергія Маркіяновича,

Гультая Михайла Мирославовича,

Запорожця Михайла Петровича - доповідача,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Маркуш Марії Андріївни,

Овчаренка В’ячеслава Андрійовича,

Пасенюка Олександра Михайловича,

Сергейчука Олега Анатолійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадської організації "За реабілітацію "Першотравневої двійки" щодо офіційного тлумачення положення першого речення частини першої статті 5 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" від 17 квітня 1991 року № 962-ХІІ (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 22, ст. 262) зі змінами у системному зв’язку з положеннями статті 56, частини четвертої статті 62 Конституції України , статті 23 Цивільного кодексу України .

Заслухавши суддю-доповідача Запорожця М.П. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Громадська організація "За реабілітацію "Першотравневої двійки" (далі - Організація) звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положення першого речення частини першої статті 5 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" від 17 квітня 1991 року № 962-ХІІ зі змінами (далі - Закон) у системному зв’язку з положеннями статті 56, частини четвертої статті 62 Конституції України , статті 23 Цивільного кодексу України в аспекті питань:

- чи передбачається у названому положенні Закону право реабілітованих осіб на відшкодування моральної шкоди;

- чи поширюється дія зазначеної норми на реабілітованих осіб, які були позбавлені волі більше ніж на шість років і три місяці, оскільки обсяг компенсації обмежено 75 мінімальними заробітними платами.

Порушення своїх прав Організація вбачає у неможливості повною мірою здійснити захист колишніх політв’язнів Київської області через неоднозначне застосування судами України, іншими органами державної влади вказаного положення Закону .

На підтвердження неоднозначного, на думку автора клопотання, застосування положення першого речення частини першої статті 5 Закону до конституційного звернення додано постанови Печерського районного суду міста Києва від 29 листопада 2007 року та Святошинського районного суду міста Києва від 2 липня 2010 року, рішення Бучанської міської ради Київської області від 25 жовтня 2007 року, повідомлення Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 16 липня 2007 року та лист-відповідь Міністерства юстиції України від 23 червня 2011 року.

2. Конституційний Суд України, розглядаючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі у зв’язку з прийняттям Другою колегією суддів Конституційного Суду України Ухвали від 30 жовтня 2012 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі, виходить з такого.

Згідно із Законом України "Про Конституційний Суд України" питання про офіційне тлумачення положень Конституції та законів України може бути розглянуте Конституційним Судом України за конституційними зверненнями громадян України, іноземців, осіб без громадянства та юридичних осіб з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи (пункт 4 статті 13, стаття 43).

Відповідно до Ухвали Конституційного Суду України від 31 травня 2011 року № 15-у/2011 конституційне звернення має бути внесено особою, яка є суб’єктом відповідних конституційних прав і свобод та має підстави стверджувати про їх порушення або можливість порушення внаслідок неоднозначного застосування судами України, іншими органами державної влади норм Конституції або законів України.