Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Вищого адміністративного суду України Темкіжева І.Х. про стан здійснення правосуддя адміністративними судами України у 2011 році, Пленум Вищого адміністративного суду України відзначає, що незважаючи на стрімке зростання кількості справ, які надходили до адміністративних судів усіх рівнів упродовж зазначеного періоду, діяльність адміністративних судів спрямовувалася на забезпечення належного рівня здійснення судочинства в адміністративних відносинах, захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Працюючи в умовах надмірного навантаження, адміністративні суди не допустили погіршення своєї роботи за основними показниками.

У 2011 році до місцевих адміністративних судів надійшло 3,7 мільйона справ, позовних заяв, заяв, подань, клопотань. Цей показник удвічі перевищує показник 2010 року.

До апеляційних адміністративних судів у 2011 році надійшло понад 1 мільйон справ за апеляційними скаргами, що в 4,6 разу більше, ніж у минулому році.

До Вищого адміністративного суду України надійшло понад 101 тисяча матеріалів, що у 2,2 рази більше, ніж у 2010 році.

У 2011 році судами першої інстанції було розглянуто майже 3,8 мільйона справ і матеріалів. Із них майже 278 тисяч справ і матеріалів розглянуто окружними адміністративними судами.

Упродовж 2011 року апеляційними загальними та адміністративними судами розглянуто понад 937 тисяч справ і матеріалів. Із них майже 644 тисячі розглянуто апеляційними адміністративними судами.

У 2011 році суддями Вищого адміністративного суду України ухвалено близько 60 тисяч судових рішень.

Відповідно зростання обсягу роботи призвело до збільшення навантаження на кожного суддю. На розгляд кожного судді окружного адміністративного суду щомісяця у середньому надходило 52 справи і матеріали, і практично така ж кількість ними розглядалася. Найбільший показник - 117 позовних заяв спостерігався у Хмельницькому окружному адміністративному суді.

До суддів апеляційного адміністративного суду щомісяця в середньому надходило 417 справ за апеляційними скаргами. Найбільший показник спостерігався у Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді (764). Середній показник розгляду справ і матеріалів у 2011 році становив 267 справ і матеріалів.

До одного судді Вищого адміністративного суду України у 2011 році в середньому надходило по 194 матеріали щомісяця, що вдвічі більше відповідного показника 2010 року.

Середньомісячна кількість судових рішень, якими закінчено розгляд справ та матеріалів, становила 119 рішень проти 116 у 2010 році.

У звітному періоді в апеляційну інстанцію оскаржено 30 відсотків рішень судів першої інстанції. З них змінено чи скасовано 8 відсотків рішень, ухвалених судами першої інстанції (у 2010 - 7 відсотків), або 35 відсотків рішень, переглянутих в апеляційному порядку. Таким чином, майже кожна третя з розглянутих апеляційних скарг була визнана судами обґрунтованою.

У касаційну інстанцію оскаржено 10 відсотків рішень судів апеляційної інстанції. Змінені чи скасовані касаційною інстанцією рішення становлять 1 відсоток рішень судів апеляційної інстанції (у 2010 році - 2 відсотки), а від кількості розглянутих у касаційному порядку справ - 22 відсотки.

Із загальної кількості ухвалених Вищим адміністративним судом України судових рішень упродовж 2011 року до Вищого адміністративного суду України надійшло заяв про перегляд судового рішення Верховним Судом України щодо 9 відсотків судових рішень.

Кількість розглянутих Верховним Судом України адміністративних справ становить 1 відсоток. Із них скасовано лише 0,2 відсотка судових рішень. Зазначені показники свідчать, що Вищим адміністративним судом України в цілому забезпечується єдність судової практики.

Водночас матеріали судової практики свідчать про наявність певних недоліків у роботі адміністративних судів, які проявляються в допущенні помилок та неналежному рівні відповідальності за результати здійснення правосуддя з боку деяких суддів, зокрема в дотриманні процесуальних строків вирішення спорів та застосуванні законодавства під час розгляду адміністративних справ.

Основними причинами, що зумовили такі порушення, є: надмірне навантаження на суддів адміністративних судів; зміна юрисдикції справ, пов'язаних із соціальними виплатами; відсутність у законодавстві чітких критеріїв розмежування господарської та адміністративної юрисдикцій.