Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 29 Конституції України, частини п’ятої статті 156, частини третьої статті 165, пункту 4 частини першої статті 237, частини другої статті 245, пункту 2 частини першої статті 253 Кримінально-процесуального кодексу України, статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини“ | Ухвала № 11-у/2012 від 28.03.2012 | Конституційний Суд України

УХВАЛА

КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 29 Конституції України, частини п’ятої статті 156, частини третьої статті 165, пункту 4 частини першої статті 237, частини другої статті 245, пункту 2 частини першої статті 253 Кримінально-процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

м. Київ
28 березня 2012 року
№ 11-у/2012
Справа № 2-11/2012

Конституційний Суд України у складі суддів:

Головіна Анатолія Сергійовича - головуючого,

доповідача,

Бауліна Юрія Васильовича‚

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Винокурова Сергія Маркіяновича,

Гультая Михайла Мирославовича,

Запорожця Михайла Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Маркуш Марії Андріївни,

Овчаренка В’ячеслава Андрійовича,

Пасенюка Олександра Михайловича,

Сергейчука Олега Анатолійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Стрижака Андрія Андрійовича,

Шаптали Наталі Костянтинівни,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 29 Конституції України , частини п’ятої статті 156, частини третьої статті 165, пункту 4 частини першої статті 237, частини другої статті 245, пункту 2 частини першої статті 253 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - Кодекс), статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV (далі - Закон) (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 30, ст. 260).

Заслухавши суддю-доповідача Головіна А.С. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

установив:

1. Суб’єкт права на конституційне подання звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень:

- частини другої статті 29 Конституції України , згідно з якою ніхто не може триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом;

- частини п’ятої статті 156 Кодексу , відповідно до якої строки тримання під вартою під час досудового слідства закінчуються в день надходження справи до суду;

- частини третьої статті 165 Кодексу , за якою у разі закінчення строку тримання під вартою, якщо цей строк не продовжено в установленому законом порядку, звільнення особи з-під варти на стадії досудового слідства здійснюється на підставі постанови органу дізнання чи слідчого, які проводять досудове слідство у справі, або прокурора. Звільнення з-під варти у кримінальних справах, що знаходяться в судовому провадженні, здійснюється лише за рішенням судді або суду;

- пункту 4 частини першої статті 237 Кодексу , згідно з яким у справі, що надійшла від прокурора, суддя з’ясовує щодо кожного з обвинувачених питання, чи немає підстав для зміни, скасування або обрання запобіжного заходу;

- частини другої статті 245 Кодексу , відповідно до якої у постанові повинні бути зазначені рішення з інших питань, пов’язаних з підготовкою справи до розгляду;

- пункту 2 частини першої статті 253 Кодексу , де встановлено, що, прийнявши рішення про призначення справи до судового розгляду, суддя вирішує питання про зміну, скасування або обрання запобіжного заходу;

- статті 17 Закону , згідно з якою суди під час розгляду справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Тобто суди при здійсненні судочинства у кримінальних справах беззаперечно повинні дотримуватися вимог Конвенції та застосовувати практику Європейського суду з прав людини, в тому числі під час вирішення питань щодо порядку, підстав і строків тримання обвинувачених та підсудних під вартою.

Автори клопотання просять дати офіційне тлумачення вказаних положень в аспекті того, зобов’язаний суд у разі надходження до нього кримінальної справи для розгляду по суті у зв’язку із закінченням строків тримання під вартою обвинуваченого вирішити питання щодо продовження таких строків в межах своєї компетенції або звільнити обвинуваченого з-під варти, чи звернутися до суду вищої інстанції з цього приводу.

................

Перейти до повного тексту