Розглянувши листи голів апеляційних судів Дніпропетровської та Луганської областей щодо деяких спірних питань застосування процесуальних норм у зв'язку зі змінами до Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), судова палата у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначає таке.

Закон України від 20 грудня 2011 року № 4176-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства", що набрав чинності 14 січня 2012 року (газета "Голос України" від 14 січня 2012 року № 6), вніс суттєві зміни до норм ЦПК, які регулюють як загальні положення цього Кодексу, так і апеляційне провадження (глава 1 розділ V). Їх правильне застосування є запорукою здійснення справедливого судового розгляду. Проте певні норми є складними для застосування, оскільки дещо змінена процедура вчинення процесуальних дій, від яких настають різні правові наслідки.

1. Чи поширюється положення частини п'ятої статті 21 ЦПК на всіх суддів, що входили до складу колегії суддів апеляційного суду при розгляді справи, чи лише на суддю-доповідача?

Відповідь: Частиною п'ятою статті 21 ЦПК врегульовано питання про недопустимість повторної участі судді в розгляді справи. Відповідно до частини третьої статті 18 ЦПК цивільні справи в судах апеляційної інстанції розглядаються колегією у складі трьох суддів. Отже, судді, які у складі колегії ухвалювали рішення в суді апеляційної інстанції, не мають права на розгляд заяви про перегляд рішення апеляційного суду у зв'язку з нововиявленими обставинами.

2. Яка черговість вирішення питань, пов'язаних із відкриттям апеляційного провадження у справі, визначених статтею 297 ЦПК, якщо апеляційна скарга подана з пропуском строку на оскарження рішення суду та не відповідає за своїм змістом вимогам закону?

Відповідь: Зміни до статті 297 ЦПК уніфікували розбіжності процесуальних норм, які врегульовували аналогічні процесуальні правовідносини. Тобто, наразі як і суд першої та касаційної інстанцій, так і суд апеляційної інстанції відкривають провадження у справі відповідно до стадії судового розгляду.

Відповідно до статті 72 ЦПК право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Отже, процесуальні документи, подані особами, які беруть участь у справі, поза межами встановлених законом процесуальних строків на вчинення певних процесуальних дій, не розглядаються до тих пір, поки такий строк не буде судом поновлений за клопотанням особи, яка цей строк пропустила.

Також слід зазначити, що відповідно до структури розміщення норм ЦПК, які регулюють апеляційне провадження, першою знаходиться стаття 294, яка визначає строки апеляційного оскарження, і лише після цього ЦПК вказує на форму і зміст апеляційної скарги (стаття 296).

Разом із тим норми ЦПК повинні застосовуватись у системному та логічному зв'язках, дії суду повинні враховувати оперативність відправлення правосуддя та дотримання розумних строків розгляду справи. У зв'язку із цим слід враховувати, що хоча строк апеляційного провадження обчислюється з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі (статті 303-1 ЦПК), проте розумний строк розгляду справи (стаття 157 ЦПК) обчислюється з дня відкриття провадження у справі судом першої інстанції.

Ураховуючи викладене, у разі наявності двох недоліків апеляційної скарги одночасно (пропуск строку на оскарження та невідповідність скарги за змістом вимогам закону або несплати суми судового збору) пропонується залишати апеляційну скаргу без руху для усунення цих двох недоліків одночасно. При цьому в разі, наприклад, несплати судового збору протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали (частина перша статті 121 ЦПК), апеляційна скарга може бути визнана неподаною лише після вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження (тридцять днів з дня отримання ухвали). У разі визнання наведених підстав для поновлення строку неповажними суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження у справі. У цьому випадку питання повернення сплаченого судового збору вирішується відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про судовий збір". ЦПК не виключає можливість послідовного вчинення процесуальних дій: спочатку вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а потім залишення апеляційної скарги без руху через невідповідність її за змістом вимогам закону. Проте у такому разі не буде виконана вимога (принцип) цивільного судочинства - оперативність, оскільки для вирішення питання про поновлення строку потрібно як мінімум 40 днів, а потім ще як мінімум 15 днів для усунення інших недоліків скарги.

3. В якому складі вирішується питання, пов'язане з розглядом заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження? Як поступати із заявами, поданими до набрання чинності цим законом?

Відповідь: Заява про поновлення строку апеляційного оскарження розглядається суддею-доповідачем одноособово без повідомлення осіб, які беруть участь у справі, та без проведення судового засідання. Стаття 297 ЦПК є спеціальною процесуальною нормою відносно загальної норми - статті 73 ЦПК, тому в разі колізії правових норм застосовується спеціальна норма права.