Конституційний Суд України у складі суддів:

Головіна Анатолія Сергійовича - головуючого,

Бауліна Юрія Васильовича,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича - доповідача,

Гультая Михайла Мирославовича,

Запорожця Михайла Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Сергейчука Олега Анатолійовича,

Стрижака Андрія Андрійовича,

Шаптали Наталі Костянтинівни,

Шишкіна Віктора Івановича

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 2, абзацу восьмого підпункту 11, абзацу дванадцятого підпункту 21 пункту 6 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI (Офіційний вісник України, 2011 р., № 71, ст. 2667) (далі - Закон № 3668); частин другої, п’ятої, п’ятнадцятої статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-XII (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 53, ст. 793) з наступними змінами (далі - Закон № 1789); частини третьої статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 3, ст. 10) з наступними змінами (далі - Закон № 1788); частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 16, ст. 200) з наступними змінами (далі - Закон № 796); частини другої статті 13, пункту "б" частини четвертої статті 30, частини п’ятої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399) з наступними змінами (далі - Закон № 2262); частин першої, другої, другого речення частини четвертої статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490) з наступними змінами (далі - Закон № 3723); частин другої, двадцять восьмої статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13 грудня 1991 року № 1977-XII (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 12, ст. 165) з наступними змінами (далі - Закон № 1977); абзаців першого, другого, третього, четвертого, п’ятого, шостого, другого речення абзацу сьомого частини дванадцятої статті 20 Закону України "Про статус народного депутата України" від 17 листопада 1992 року № 2790-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 3, ст. 17) з наступними змінами (далі - Закон № 2790); статті 26, частини третьої статті 27, абзаців першого, другого частини першої статті 28, частини першої статті 32, частини другої статті 33, пунктів 4-2, 7-2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 49-51, ст. 376) з наступними змінами (далі - Закон № 1058); абзаців третього - чотирнадцятого статті 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам" від 18 травня 2004 року № 1727-ІV (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 33-34, ст. 404) з наступними змінами (далі - Закон № 1727); абзаців першого, другого, третього, четвертого, п’ятого частини першої, частини третьої, третього речення частини п’ятої статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529) з наступними змінами (далі - Закон № 2453).

Заслухавши суддю-доповідача Вдовіченка С.Л. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Суб’єкт права на конституційне подання - 49 народних депутатів України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 2, абзацу восьмого підпункту 11, абзацу дванадцятого підпункту 21 пункту 6 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668; частин другої, п’ятої, п’ятнадцятої статті 50-1 Закону № 1789; частини третьої статті 85 Закону № 1788; частини третьої статті 67 Закону № 796; частини другої статті 13, пункту "б" (в конституційному поданні - абзацу другого) частини четвертої статті 30, частини п’ятої статті 43 Закону № 2262; частин першої, другої, другого речення частини четвертої статті 37 Закону № 3723; частин другої, двадцять восьмої статті 24 Закону № 1977; абзаців першого, другого, третього, четвертого, п’ятого, шостого, другого речення абзацу сьомого частини дванадцятої статті 20 Закону № 2790; статті 26, частини третьої статті 27, абзаців першого, другого частини першої статті 28, частини першої статті 32, частини другої статті 33, пунктів 4-2, 7-2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058; абзаців третього - чотирнадцятого статті 1 Закону № 1727; абзаців першого, другого, третього, четвертого, п’ятого частини першої, частини третьої, третього речення частини п’ятої статті 138 Закону № 2453.

Наведені положення цих законів оспорюються щодо: підвищення загального пенсійного віку для жінок до 60 років, а також пенсійного віку, зокрема, для чоловіків, які є державними службовцями, до 62 років; зміни відсотка заробітної плати при обчисленні пенсії; обмеження максимального розміру пенсії або щомісячного довічного грошового утримання десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність; збільшення страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком, пенсії по інвалідності; зміни розміру пенсії за віком.