1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Ухвала


У Х В А Л А
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Кмітто Сергія Олександровича щодо офіційного тлумачення положень статті 399 Кримінально-процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями статті 125 Конституції України, частини третьої статті 2 Кримінального кодексу України
м. Київ
3 листопада 2011 року
N 55-у/2011
Справа N 2-55/2011

Конституційний Суд України у складі суддів:
Головіна Анатолія Сергійовича - головуючого,
Бринцева Василя Дмитровича,
Вдовіченка Сергія Леонідовича,
Винокурова Сергія Маркіяновича,
Гультая Михайла Мирославовича,
Запорожця Михайла Петровича,
Кампа Володимира Михайловича,
Колоса Михайла Івановича,
Маркуш Марії Андріївни - доповідача,
Стецюка Петра Богдановича,
Стрижака Андрія Андрійовича,
Шишкіна Віктора Івановича,
розглянув на засіданні питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Кмітто Сергія Олександровича щодо офіційного тлумачення положень статті 399 Кримінально-процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями статті 125 Конституції України, частини третьої статті 2 Кримінального кодексу України.
Заслухавши суддю-доповідача Маркуш М.А. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України
у с т а н о в и в:
1. Громадянин Кмітто Сергій Олександрович звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень статті 399 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - Кодекс) у їх системному взаємозв'язку з положеннями статті 125 Конституції України "найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України", частини третьої статті 2 Кримінального кодексу України "ніхто не може бути притягнений до кримінальної відповідальності за той самий злочин більше одного разу". На думку автора клопотання, суди України неоднозначно та вибірково застосовують положення статті 399 Кодексу, згідно з якими вказівки суду, що розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковими для органів дізнання чи досудового слідства у разі додаткового розслідування і суду першої чи апеляційної інстанції у разі повторного розгляду справи.
На підтвердження такої неоднозначності суб'єкт права на конституційне звернення посилається на наявність розбіжностей у застосуванні судами першої та апеляційної інстанцій положень статті 399 Кодексу та судову практику Верховного Суду України, наводячи цитати з окремих судових рішень, в яких ідеться про обов'язковість вказівок суду касаційної інстанції для судів нижчих рівнів та скасування рішень таких судів у зв'язку з невиконанням ними відповідних вказівок.
Доводячи необхідність в офіційному тлумаченні положень статті 399 Кодексу, неоднозначне застосування яких, на думку Кмітто С.О., призвело до порушення його прав, автор клопотання долучив до конституційного звернення копії судових рішень, постановлених у його справі.
2. Конституційний Суд України, розглядаючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі у зв'язку з прийняттям Другою колегією суддів Конституційного Суду України процесуальної Ухвали від 25 жовтня 2011 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України", виходить з такого.
Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційне звернення за формою і змістом має відповідати вимогам статей 42, 94 цього Закону, зокрема у конституційному зверненні повинно зазначатися обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України ( пункт 4 частини другої статті 42) ; підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод ( стаття 94) .

................
Перейти до повного тексту