Конституційний Суд України у складі суддів:

Винокурова Сергія Маркіяновича - головуючого,

Бауліна Юрія Васильовича,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Гультая Михайла Мирославовича - доповідача,

Запорожця Михайла Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Маркуш Марії Андріївни,

Сергейчука Олега Анатолійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Стрижака Андрія Андрійовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням публічного акціонерного товариства "Чернігівагроавтосервіс" щодо офіційного тлумачення положень статті 515, пункту 1 частини першої статті 980, частин першої, другої статті 999, частини першої статті 1166, частини першої статті 1191, частини першої статті 1195 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс), абзацу другого преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 46-47, ст. 403) (далі - Закон).

Заслухавши суддю-доповідача Гультая М.М. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Публічне акціонерне товариство "Чернігівагроавтосервіс" (далі - Товариство) звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень:

- абзацу другого преамбули Закону, роз'яснивши, як потрібно розуміти самостійність виду державного соціального страхування та поняття "охорона життя та здоров'я"; чи правильно буде вважати, що під охороною життя та здоров'я у процесі трудової діяльності розуміється особисте страхування життя, здоров'я та працездатності;

- статті 515 Кодексу, роз'яснивши, чи є це положення таким, що поширюється на відносини Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) з застрахованими особами та особами, визнаними винними у заподіянні шкоди;

- пункту 1 частини першої статті 980 Кодексу, роз'яснивши, чи є вказане положення таким, що не поширюється на страхування від нещасного випадку;

- частин першої, другої статті 999 Кодексу, роз'яснивши, чи є страхування від нещасного випадку обов'язковим у розумінні частини першої цієї статті Кодексу; чи є положення частини другої зазначеної статті Кодексу таким, що не поширюється на відносини Фонду із третіми особами, визнаними винними у заподіянні шкоди, та які саме положення Кодексу застосовуються до цих відносин;

- частини першої статті 1166, частини першої статті 1191 Кодексу, роз'яснивши, чи є положення наведених норм такими, що поширюються на відносини Фонду із особами, винними у заподіянні шкоди;

- частини першої статті 1195 Кодексу, роз'яснивши, чи є це положення таким, що поширюється на застрахованих у Фонді осіб.