Конституційний Суд України у складі суддів:

Головіна Анатолія Сергійовича - головуючого,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Винокурова Сергія Маркіяновича,

Гультая Михайла Мирославовича,

Запорожця Михайла Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича - доповідача,

Сергейчука Олега Анатолійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Стрижака Андрія Андрійовича,

Шаптали Наталі Костянтинівни,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Луценка Юрія Віталійовича щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 29 Конституції України, частини п'ятої статті 156, частини третьої статті 165, пункту 4 частини першої статті 237, частини другої статті 245, пункту 2 частини першої статті 253 Кримінально-процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року N 3477-IV (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 30, ст. 260).

Заслухавши суддю-доповідача Лилака Д.Д. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Суб'єкт права на конституційне звернення - громадянин Луценко Юрій Віталійович - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення окремих положень, а саме:

- частини другої статті 29 Конституції України "ніхто не може... триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом" в аспекті питання, чи повинна особа, яка тримається під вартою, бути негайно звільнена в разі закінчення строку тримання під вартою та за відсутності постанови суду про продовження такого строку;

- частини п'ятої статті 156 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - Кодекс) "строки тримання під вартою під час досудового слідства закінчуються в день надходження справи до суду" в аспекті питання, чи можливо використання цього строку з часу надходження кримінальної справи до суду;

- частини третьої статті 165 Кодексу "у разі... закінчення строку тримання під вартою, якщо цей строк не продовжено в установленому законом порядку,... звільнення особи з-під варти на стадії досудового розслідування здійснюється на підставі постанови органу дізнання чи слідчого, які проводять досудове розслідування у справі, або прокурора... Звільнення з-під варти у кримінальних справах, що знаходяться в судовому провадженні, здійснюється лише за рішенням судді або суду" в аспекті питання, хто зобов'язаний звільнити обвинуваченого та підсудного в разі закінчення строків тримання під вартою у кримінальній справі з моменту надходження її до суду;

- пункту 4 частини першої статті 237 Кодексу "у справі, що надійшла від прокурора, суддя з'ясовує щодо кожного з обвинувачених питання, чи немає підстав для зміни, скасування... запобіжного заходу" в аспекті питання, чи повинен суд перевіряти наявність підстав для подальшого тримання особи під вартою;

- частини другої статті 245 Кодексу "у постанові повинні бути зазначені... рішення з інших питань, пов'язаних з підготовкою справи до розгляду" в аспекті питання, чи повинен суд виносити окрему постанову про продовження строку тримання особи під вартою з визначенням певного строку і зазначенням мотивів такого рішення, чи це зазначається у постанові про призначення справи до судового розгляду;

- пункту 2 частини першої статті 253 Кодексу "прийнявши рішення про призначення справи до судового розгляду, суддя вирішує питання про зміну, скасування або обрання запобіжного заходу" в аспекті питання, чи повинен суд перевіряти наявність підстав для подальшого тримання особи під вартою;

- статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі - Закон) "суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права" в аспекті питання, чи зобов'язані суди України, враховуючи вказану Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, у кримінальних справах, які надійшли їм на розгляд, під час попереднього розгляду справи вирішувати питання про продовження строку тримання під вартою (в межах їх компетенції) чи звертатися до вищого суду з цим питанням, а також встановлювати певний строк тримання під вартою.

Автор клопотання наводить рішення Європейського суду з прав людини у справах "Микола Кучеренко проти України", "Харченко проти України" та копії постанов судів загальної юрисдикції, прийняті стосовно Луценка Ю.В., в яких визначено запобіжний захід щодо нього, а саме: Печерського районного суду міста Києва від 27 грудня 2010 року, 16 лютого 2011 року, 23 травня 2011 року, Апеляційного суду міста Києва від 21 квітня 2011 року і супровідного листа Генеральної прокуратури України про надіслання до Печерського районного суду міста Києва для розгляду по суті кримінальної справи N 49-3028 за обвинуваченням, в тому числі, Луценка Ю.В., а також роздруковані з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу Іллінецького районного суду Вінницької області від 10 січня 2011 року у справі N 1-37/11, постанови Берегівського районного суду Закарпатської області від 10 січня 2011 року у справі N 1-36/11, Козівського районного суду Тернопільської області від 2 серпня 2010 року у справі N 1-61/2010, Чорнухинського районного суду Полтавської області від 19 січня 2011 року у справі N 1-2/11. Автор клопотання вважає, що в останніх чотирьох рішеннях судів загальної юрисдикції, у постанові Печерського районного суду міста Києва від 23 травня 2011 року не враховано вимоги статті 29 Конституції України та всупереч положенням статті 9 Основного Закону України, статті 17 Закону не застосовано практику Європейського суду з прав людини щодо необхідності визначення певних строків тримання особи під вартою.