Конституційний Суд України у складі суддів:

Головіна Анатолія Сергійовича - головуючого,

Бауліна Юрія Васильовича,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Винокурова Сергія Маркіяновича,

Запорожця Михайла Петровича,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича,

Маркуш Марії Андріївни - доповідача,

Сергейчука Олега Анатолійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Стрижака Андрія Андрійовича,

Шаптали Наталі Костянтинівни,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 272 Кримінально-процесуального кодексу України у системному зв'язку з положеннями частини першої статті 272 цього кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача Маркуш М.А. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Суб'єкт права на конституційне подання - 54 народних депутати України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положення частини третьої статті 272 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - Кодекс), "за непідкорення розпорядженню головуючого або порушення порядку під час судового засідання свідок, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші громадяни несуть відповідальність за частиною першою статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення", у системному зв'язку з положеннями частини першої цієї статті, "якщо підсудний порушить порядок засідання або не підкориться розпорядженням головуючого, останній попереджає підсудного про те, що в разі повторення ним зазначених дій його буде видалено з залу засідання. При повторному порушенні порядку судового засідання підсудного за ухвалою суду можна видалити з залу засідання тимчасово або на весь час судового розгляду справи. У цьому випадку вирок після його винесення негайно оголошується підсудному", в аспекті таких питань:

- чи поширюються положення частини першої статті 272 Кодексу, що встановлюють повноваження головуючого видаляти підсудного з зали судового засідання, на свідків, потерпілих, цивільного позивача, цивільного відповідача та інших громадян у разі порушення ними порядку засідання або невиконання розпоряджень головуючого;

- чи можуть до свідків, потерпілих, цивільних позивачів, цивільних відповідачів та інших громадян застосовуватися заходи, визначені частиною першою статті 272 Кодексу;

- чи можуть положення частини першої статті 272 Кодексу щодо видалення підсудного в разі порушення ним порядку засідання або невиконання розпоряджень головуючого застосовуватися до інших учасників судового процесу та громадян, у тому числі народних депутатів України, присутніх у залі суду;

- чи можуть до громадян, у тому числі народних депутатів України, присутніх у судовому залі, застосовуватися інші заходи забезпечення порядку судового засідання ніж ті, що визначені частиною третьою статті 272 Кодексу та частиною першою статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На думку авторів клопотання, необхідність інтерпретації положень частин першої та третьої статті 272 Кодексу "полягає у визначенні наявності (відсутності) правових підстав для застосування головуючим до громадян, присутніх у залі судового засідання, заходів підтримання порядку судового засідання у вигляді видалення з зали суду".

Цитуючи положення статті 272 Кодексу та статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суб'єкт права на конституційне подання стверджує, що закон встановив різні заходи впливу для різних категорій осіб, які порушують порядок в залі судового засідання. На осіб, зазначених у частині третій статті 272 Кодексу, може накладатися штраф у розмірі від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Автори клопотання посилаються на те, що в ході розгляду конкретної кримінальної справи головуючий застосував до присутніх у залі суду громадян захід, передбачений частиною першою статті 272 Кодексу, тобто видалення з залу суду (хоча такий захід передбачено виключно для підсудного), і як на доказ вказаних обставин - на відомості, поширені у засобах масової інформації.