10 березня 2010 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" від 18 лютого 2010 року N 1691-VI (опубліковано: "Голос України " N 42 (4792) від 10 березня 2010 року; далі - Закон N 1691-VI).

Законом N 1691-VI внесено зміни відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та п. 3 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Згідно з цими змінами розгляд спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них (далі - справи з соціальних правовідносин) визначено в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.

У п. 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 1691-VI зазначено, що після набрання чинності цим Законом, адміністративні суди завершують розгляд справ із соціальних правовідносин, провадження в яких було відкрито, а адміністративні позови, апеляційні та касаційні скарги чи подання в цій категорії справ, подані до набрання чинності цим Законом до відповідних адміністративних судів і за якими провадження не відкрито, передаються цими судами до відповідних судів цивільної юрисдикції, які здійснюватимуть їх розгляд у порядку цивільного судочинства.

Для однакового застосування законодавства, запобігання порушення норм матеріального та процесуального права необхідно враховувати наступне.

1. Місцеві загальні суди, як адміністративні, апеляційні адміністративні суди, Вищий адміністративний суд України та Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України після набрання чинності Законом N 1691-VI завершують розгляд справ із соціальних правовідносин за позовами, апеляційними, касаційними скаргами чи скаргами за винятковими обставинами, провадження в яких відкрито до 10 березня 2010 р., у порядку, передбаченому КАС України. У такому же порядку розглядаються й заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, якщо відповідне провадження за заявою відкрито.

2. Адміністративні позови, апеляційні, касаційні скарги, скарги за винятковими обставинами та заяви за нововиявленими обставинами в справах із соціальних правовідносин, подані до відповідних адміністративних судів до набрання чинності Законом N 1691-VI і провадження за якими не відкрито, передаються цими судами до відповідних судів цивільної юрисдикції.

Зазначені процесуальні документи розглядаються відповідними судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

Якщо відповідним судом цивільної юрисдикції, який прийняв адміністративну справу до провадження, буде встановлено, що відповідний адміністративний суд відкрив провадження у справі до 10 березня 2010 року, проте з різних причин цієї ухвали в справі немає (наприклад, учасник процесу надасть копію такої ухвали тощо), справа підлягає поверненню до адміністративного суду для продовження розгляду справи.

3. Адміністративні позови, апеляційні чи касаційні скарги, подані до набрання чинності Законом N 1691-VI, відповідно до вимог КАС України, за якими провадження не відкрито та які передані до судів цивільної юрисдикції для розгляду в порядку цивільного судочинства, підлягають прийняттю і при вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддя має виходити з того, що вони за формою й змістом відповідають процесуальному закону. Якщо підстави невідповідності форми й змісту таких позовних заяв і скарг, що встановлені ЦПК України, не мають відповідного аналогічного положення у КАС України, то такі заяви та скарги не можуть бути залишені без руху чи без розгляду. У разі, якщо позовні заяви чи скарги відповідними адміністративними судами були залишені без руху та наданий строк для усунення їх недоліків, суди цивільної юрисдикції повинні забезпечити право сторін на усунення недоліків у період установленого для цього судом строку. Застосування наслідків виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху здійснює суд цивільної юрисдикції.

4. При вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовами, апеляційними (прийняття до розгляду) чи касаційними скаргами у справах із соціальних правовідносин, поданих після набрання чинності Законом N 1691-VI, суддя керується відповідними нормами ЦПК України, в тому числі, зокрема щодо форми і змісту процесуального документа, сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, виходячи із предмету заявлених вимог.

При вирішенні питання про сплату судового збору слід звернути увагу на таке. Судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита, а його розмір визначається відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 N 7-93 "Про державне мито".

Також ст. 4 названого Декрету встановлено коло осіб, які мають пільги щодо сплати державного мита. Так, відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 4 цього Декрету від сплати державного мита звільняються інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

Крім того, слід ураховувати й положення ст. 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо звільнення від сплати судових витрат осіб, на яких поширюється чинність цього Закону.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 4 зазначеного Декрету визначено, що Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації звільняються від сплати державного мита, отже, місцеві управління Пенсійного фонду України не повинні сплачувати судовий збір при поданні апеляційних або касаційних скарг на рішення суду.