Конституційний Суд України у складі суддів:

Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Винокурова Сергія Маркіяновича - доповідача,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича,

Маркуш Марії Андріївни,

Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про Вищу раду юстиції" від 15 січня 1998 року N 22/98-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 25, ст. 146; 2010 р., N 26, ст. 272) (далі - Закон) та Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами (далі - Кодекс).

Заслухавши суддю-доповідача Винокурова С.М. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

установив:

1. Суб'єкт права на конституційне подання - 53 народних депутати України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону, а саме:

- частин першої, другої, третьої статті 25 щодо права Вищої ради юстиції витребувати копії судових справ, розгляд яких не закінчено;

- частини третьої статті 27 стосовно встановлення порядку оскарження актів Вищої ради юстиції виключно до Вищого адміністративного суду України;

- частини другої статті 32 щодо визначення вчинків, які є порушенням суддею присяги.

Народні депутати України також просять визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Кодексу:

- частини четвертої статті 18 стосовно встановлення підсудності справ стосовно оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції Вищому адміністративному суду України;

- частини другої статті 19 щодо встановлення винятку із загального правила стосовно підсудності справ з приводу оскарження актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, які стосуються інтересів конкретної особи;

- частини шостої статті 171-1 стосовно неможливості оскаржити рішення суду щодо рішень, дій та бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції.

Необхідність звернення до Конституційного Суду України автори клопотання обґрунтовують тим, що вказаними положеннями Закону та Кодексу після внесення до них змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження" від 13 травня 2010 року N 2181-VI (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 26, ст. 272) порушується принцип розподілу влад, здійснюється вплив на суддів з боку Вищої ради юстиції, обмежується обсяг незалежності та недоторканності суддів, обмежується право громадян на доступ до правосуддя.

На думку народних депутатів України, оспорювані положення суперечать частині першій статті 6, статті 8, частині другій статті 19, частинам першій, другій статті 55, частині першій статті 64,частині першій статті 124, частинам першій, другій статті 126, частині п'ятій статті 127, статті 128, частині першій статті 129, статті 131 Конституції України.