Конституційний Суд України у складі суддів:

Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого,

Бауліна Юрія Васильовича,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Винокурова Сергія Маркіяновича,

Головіна Анатолія Сергійовича,

Джуня В'ячеслава Васильовича,

Дідківського Анатолія Олександровича,

Домбровського Івана Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича,

Маркуш Марії Андріївни - доповідача,

Мачужак Ярослави Василівни,

Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Кірілова Миколи Павловича щодо офіційного тлумачення частини другої статті 368 Кримінального кодексу України, пунктів 2, 3 частини першої статті 369 Кримінально-процесуального кодексу України, пункту 18 частини першої статті 8, частини п'ятої статті 9 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18 лютого 1992 року N 2135-XII (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 22, ст. 303) з наступними змінами і доповненнями.

Заслухавши суддю-доповідача Маркуш М.А. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Суб'єкт права на конституційне звернення - громадянин Кірілов Микола Павлович - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень:

- частини другої статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України), роз'яснивши, "чи передбачено цією нормою існування в судовій справі предмета хабара в будь-якому вигляді або іншого документа, який би свідчив про його існування";

- пунктів 2, 3 частини першої статті 369 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України);

- пункту 18 частини першої статті 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18 лютого 1992 року N 2135-XII з наступними змінами і доповненнями (далі - Закон), роз'яснивши, "чи передбачено цією нормою приєднання до кримінальної справи, конкретно, протоколу з додатками, а не плівки без протоколу", частини п'ятої статті 9 Закону, роз'яснивши, "чи передбачено цією нормою ознайомлення громадянина, і на якій процесуальній стадії, з вмотивованим рішенням суду після закінчення проведення таких заходів. Чи передбачено приєднання до кримінальної справи цього рішення, якщо на плівку оперативно-розшукових заходів посилаються суди".

Обґрунтовуючи неоднозначне застосування вказаних положень законів України, заявник зазначає, що, розглядаючи справу про звинувачення його у скоєнні злочину, передбаченого частиною другою статті 368 КК України, суд зробив припущення щодо одержання ним хабара "без наявності і існування в судовій справі предмета хабара у будь-якому вигляді".

На його думку, "суд за юридично однакових обставин однієї і тієї ж категорії Закону бере до уваги одні обставини і не вказує, чому відхилені інші, підтверджені документально і свідками, не спростовує, не досліджує докази свідків і ці докази". До матеріалів конституційного звернення додано вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 вересня 2008 року.

2. Перша колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 24 червня 2010 року відмовила у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України", та непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному зверненні.