У зв'язку з виникненням у судовій практиці питань, пов'язаних із оскарженням дій податкових органів щодо призначення позапланових перевірок платників податків та наказів про проведення таких перевірок, на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону України "Про судоустрій України", в порядку надання методичної допомоги Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне повідомити таке.

Частиною сьомою статті 11 з позначкою 1 Закону України від 04.12.90 N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (надалі - Закон) визначено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

При вирішенні питання про можливість звернення платників податків до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним наказу керівника податкового органу про призначення виїзної позапланової перевірки судам слід виходити з такого.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Наказ керівника податкового органу про призначення позапланової перевірки видається ним на реалізацію своїх повноважень, передбачених частиною сьомою статті 11 з позначкою 1 Закону. При цьому такий наказ відповідно до пункту 2 частини першої статті 11 з позначкою 2 Закону є одним із документів, за умови надання яких під розписку платнику податків податковий орган має право приступити до проведення перевірки.

У свою чергу, згідно з пунктом "г" підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Закону України від 21.12.2000 N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в разі, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, до такого платника податків може бути застосований адміністративний арешт активів.

Таким чином, видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.