На Ваш лист від 21.05.2009 р. N 6002/5/10-3016/1602 "Про узагальнення судової практики" повідомляємо.

Наведені в листі питання не висвітлені в постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" N 15 від 18.12.2009 р., тому відповіді надаються Вищим господарським судом України.

Перше питання: "Щодо повідомлення органів державної податкової служби про ліквідацію підприємства за ст. ст. 51, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, ті в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору свої заяви з вимогами до банкрута.

Спеціальний Закон не передбачає іншого порядку повідомлення кредиторів відсутнього підприємства - банкрута, ніж направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом.

Обов'язковість направлення ліквідатором повідомлення про визнання відсутнього боржника банкрутом випливає з п. 6 ст. 3-1 Закону про банкрутство, а також ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України, оскільки державна податкова інспекція є явним та потенційним кредитором суб'єкта господарювання, який ліквідується.

Згідно зі ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" позаплановою виїзною перевіркою органами податкової служби своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться, у тому числі, - при проведенні реорганізації (ліквідації) підприємства.

Тому факт проведення ліквідації підприємства - платника податків викликає необхідність обов'язкового проведення позапланової перевірки органами державної податкової служби повноти нарахування та сплати підприємством податків.

Оскільки кредитор в силу ст. ст. 25, 52 Закону про банкрутство зобов'язаний в місячний термін з дня отримання повідомлення про визнання боржника банкрутом заявити грошові вимоги до банкрута, то державна податкова інспекція повинна в цей термін здійснити позапланову перевірку банкрута.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Необхідною передумовою для звернення з такою заявою є дотримання ліквідатором (ліквідаційною комісією) вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, зокрема: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення, згідно з вимогами ст. 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу.

У зв'язку з чим органи державної податкової служби після публікації оголошення та отримання повідомлення про ліквідацію підприємства повинні здійснити позапланову перевірку суб'єкта господарювання в двомісячний термін (ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України) .