Конституційний Суд України у складі суддів:

Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого,

Бауліна Юрія Васильовича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Головіна Анатолія Сергійовича,

Джуня В'ячеслава Васильовича,

Домбровського Івана Петровича,

Колоса Михайла Івановича,

Маркуш Марії Андріївни - доповідача,

Нікітіна Юрія Івановича,

Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на пленарному засіданні питання про форму розгляду справи за конституційним зверненням громадянина Багінського Артема Олександровича щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Заслухавши суддю-доповідача Маркуш М.А. та вивчивши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Суб'єкт права на конституційне звернення - громадянин Багінський А.О. - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Кодекс) в контексті вимог до технічних засобів, дані яких можуть використовуватися як доказ вини власника транспортного засобу.

Підставою для конституційного звернення, на думку Багінського А.О., є неоднозначне застосування судами загальної юрисдикції положень частини першої статті 14-1 Кодексу, що призводить до грубих порушень конституційних прав і свобод громадян, передбачених статтею 29, частиною другою статті 61, статтею 63 Конституції України.

На підтвердження неоднозначного застосування вказаних положень автор долучив до клопотання копії постанов місцевих судів, роздруковані з Єдиного державного реєстру судових рішень, та докази набрання ними законної сили. При цьому він зазначає, що в адміністративних справах за юридично однакових обставин місцеві суди по-різному застосовують спірну норму Кодексу. В одних випадках суди за позовами власників транспортних засобів визнають незаконними та скасовують постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, винесені згідно з частиною першою статті 14-1 Кодексу, в інших - відмовляють у задоволенні позовів та залишають в силі такі постанови. На його думку, практика судів щодо порядку застосування та достовірності показань приладу "Візир" як підстави для притягнення до адміністративної відповідальності є неоднозначною в частині належності та допустимості доказів.