Конституційний Суд України у складі суддів:

Стрижака Андрія Андрійовича- головуючого,

Бауліна Юрія Васильовича,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Головіна Анатолія Сергійовича,

Джуня В'ячеслава Васильовича,

Дідківського Анатолія Олександровича,

Домбровського Івана Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича,

Маркуш Марії Андріївни - доповідача,

Мачужак Ярослави Василівни,

Нікітіна Юрія Івановича,

Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 2, 3, 4, 6 Постанови Кабінету Міністрів України "Про залучення Національною акціонерною компанією "Украгролізинг" у 2009 році кредитів під державні гарантії для реалізації інвестиційних проектів, пов'язаних із закупівлею вітчизняної сільськогосподарської техніки" від 11 листопада 2009 року N 1329 (Офіційний вісник України, 2009 р., N 95, ст. 3276).

Заслухавши суддю-доповідача Маркуш М.А. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Суб'єкт права на конституційне подання - Президент України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), пункти 1, 2, 3, 4, 6 Постанови Кабінету Міністрів України "Про залучення Національною акціонерною компанією "Украгролізинг" у 2009 році кредитів під державні гарантії для реалізації інвестиційних проектів, пов'язаних із закупівлею вітчизняної сільськогосподарської техніки" від 11 листопада 2009 року N 1329 (далі - Постанова).

Автор клопотання стверджує, що згідно з Основним Законом України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами (пункт 1 частини другої статті 92) , одним з яких є закон про Державний бюджет України, і виключно цим законом визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків (частина друга статті 95) .

Відповідно до Конституції України затвердження Державного бюджету України, внесення змін до нього належить до виключних повноважень Верховної Ради України; прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України - парламенту, який є єдиним органом законодавчої влади в Україні (стаття 75, пункти 3, 4 частини першої статті 85, стаття 91) .

Автор клопотання наголошує, що Уряд України втрутився у сферу виключної компетенції законодавця, і всупереч наведеним статтям Конституції України, видавши постанови, які є підзаконними актами, надав за іноземними кредитами державні гарантії, що суттєво перевищують передбачений відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" граничний обсяг гарантій у сумі 37 млрд гривень (частина перша статті 14). Після видання Постанови сума зобов'язань щодо надання державних гарантій за кредитами становить понад 60 млрд гривень.

З огляду на викладене автор клопотання дійшов висновку, що Постановою Кабінет Міністрів України вирішив питання щодо залучення під державні гарантії кредиту, який перевищує встановлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" граничний обсяг, визначив сплату відсоткової ставки за таким кредитом за рахунок коштів Стабілізаційного фонду. Тим самим, на думку суб'єкта права на конституційне подання, Уряд України вийшов за межі конституційно визначених повноважень, діяв усупереч конституційному принципу прагнення держави до збалансованості бюджету України, чим порушив статтю 75, пункти 3, 4 частини першої статті 85, статтю 91, пункт 1 частини другої статті 92, частини другу, третю статті 95, частину третю статті 113, пункт 10 статті 116, частину першу статті 117 Конституції України.