Звернутися до Вас як гаранта додержання Конституції України, прав і свобод людини та громадянина змушує ситуація, яка склалася з організаційним керівництвом діяльністю Вищого адміністративного суду України і яка вже має негативні наслідки для судового захисту гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини та громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Йдеться про незаконне здійснення (фактично - привласнення) повноважень Голови Вищого адміністративного суду України суддею цього суду Пасенюком О.М.

22 грудня 2009 року закінчився передбачений законом 5-річний строк перебування Пасенюка О.М. на посаді Голови Вищого адміністративного суду України. З 23 грудня 2009 року ця посада є вакантною, а суддя Пасенюк О.М. не вправі виконувати обов'язки Голови цього суду. Порядок виконання обов'язків Голови Вищого адміністративного суду України у такому випадку чітко визначено законом. Згідно з частиною п'ятою статті 41 Закону України "Про судоустрій України" у разі відсутності голови вищого спеціалізованого суду його обов'язки виконує перший заступник голови суду, а за його відсутності - один із заступників голови цього суду відповідно до розподілу обов'язків. Цей порядок не може бути змінений інакше, як шляхом внесення змін до вказаного Закону.

Слід зазначити, що закон містить імперативний припис і передбачає не право, а обов'язок першого заступника голови вищого спеціалізованого суду, а за його відсутності - відповідного заступника у такому випадку приступити до виконання обов'язків голови вищого спеціалізованого суду. 23 грудня 2009 року першим заступником Голови Вищого адміністративного суду України Сірошем М.В. у повній відповідності з вимогами вказаної норми Закону видано наказ про те, що він приступає до виконання обов'язків Голови Вищого адміністративного суду України. Таким чином, за вказаних обставин перший заступник Голови цього суду Сірош М.В. є єдиним Повноважним суб'єктом виконання обов'язків Голови Вищого адміністративного суду України.

Натомість, діючи всупереч Конституції та законам України, Пасенюк О.М. вчинив ряд дій та прийняв ряд рішень, спрямованих на протиправне привласнення повноважень Голови Вищого адміністративного суду України та перешкоджання законному виконанню обов'язків Голови цього суду першим заступником Голови Вищого адміністративного суду України Сірошем М.В.

Так, 21 грудня 2009 року своїм наказом ще тоді Голова Вищого адміністративного суду України Пасенюк О.М. призначив себе "виконуючим обов'язки Голови Вищого адміністративного суду України", а 25 грудня 2009 року, уже будучи в статусі звичайного судді та не перебуваючи на жодній адміністративній посаді у цьому суді, видав інший наказ, яким проголосив себе "повноцінним" Головою цього суду. При цьому як на підстави для таких рішень Пасенюк О.М. послався на надумані обставини, які жодним чином не можуть змінити його правовий статус і не мають відношення до ситуації із закінченням строку перебування його на адміністративній посаді у Вищому адміністративному суді України. Це стосується прийнятих з цього питання рішень неповноважними суб'єктами (президією Вищого адміністративного суду України, конференцією суддів адміністративних судів, самим Пасенюком О.М.). Вказані рішення є незаконними по суті і не можуть мати жадних правових наслідків. Це також стосується й витлумачених Пасенюком О.М. на свою користь рішень Конституційного Суду України від 16 травня 2007 року N 1-рп/2009 та від 22 грудня 2009 року N 43-рп/2009, які стосуються не закінчення строку перебування на посаді голови суду, а зовсім інших питань - призначення судді на посаду голови суду, заступника голови суду та звільнення його з цих посад.

Таким чином, Пасенюк О.М. самовільно продовжив собі Передбачений Законом України "Про судоустрій України" (частина п'ята статті 20) 5-річний строк перебування на посаді Голови Вищого адміністративного суду України.

Крім того, Пасенюк О.М. активно перешкоджає законному виконанню обов'язків Голови Вищого адміністративного суду України першим заступником Голови цього суду Сірошем М.В. З неправомірним використанням статусу Голови Вищого адміністративного суду України ним фактично заблоковано організаційне керівництво цим судом відповідно до закону. Так, за відсутності адміністративних повноважень Пасенюком О.М. видано розпорядчі акти про скасування наказів першого заступника Голови Вищого адміністративного суду України Сіроша М.В., виданих на виконання вимог частини п'ятої статті 41 Закону України "Про судоустрій України". Після закінчення 22 грудня 2009 року у нього повноважень Голови Вищого адміністративного суду України Пасенюком О.М. не передано виконуючому обов'язки Голови цього суду Сірошу М.В. відповідних документів та Печатки суду. Продовжуючи неправомірно використовувати статус Голови Вищого адміністративного суду України та пов'язані з ним можливості, Пасенюк О.М. фактично продовжує керувати організацією роботи судових палат суду, апарату суду, вирішувати кадрові і фінансові питання та здійснювати інші повноваження, які за законом за вказаних вище обставин має здійснювати перший заступник Голови цього суду.

Такі дії вчиняються Пасенюком О.М. свідомо, з відвертим ігноруванням чітких та однозначних положень закону, неодноразових звернень Ради суддів України, Президії Ради суддів України та Голови Верховного Суду України щодо необхідності неухильного дотримання вимог Конституції та законів України при вирішенні питань, пов'язаних зі здійсненням організаційного керівництва діяльністю Вищого адміністративного суду України після закінчення повноважень Голови цього суду. Крім того, в них вбачаються ознаки незаконного привласнення владних повноважень, перевищення влади, втручання у здійснення правосуддя.

У результаті незаконних дій Пасенюка О.М. організація діяльності Вищого адміністративного суду України зі здійснення правосуддя виведена із законного русла.

На моє переконання, така незаконна діяльність Пасенюка О.М. стала можливою завдяки активному сприянню окремих суб'єктів політичної діяльності протиправному використанню ним повноважень Голови Вищого адміністративного суду України, бездіяльності правоохоронних органів щодо правового реагування на очевидні порушення закону, пасивному спогляданню частини суддів Вищого адміністративного суду України та відсутності принципової позиції в органів суддівського самоврядування адміністративних судів.