Верховна Рада України 15.09.99 прийняла Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" (далі - Закон), опублікований в газеті "Голос України" за 05.10.99 N 184 (2186).

Вищий арбітражний суд України вважає за доцільне звернути увагу арбітражних судів на деякі положення Закону.

1. Частиною четвертою статті 3 Закону передбачено, що назву "профспілка" або похідні від неї можуть використовувати лише ті організації, які діють на підставі Закону. Дія Закону не поширюється на діяльність об'єднань громадян, створених відповідно до інших Законів України.

2. Відповідно до статті 4 Закону законодавство про профспілки складається з Конституції України, Закону України "Про об'єднання громадян", цього Закону, Кодексу законів про працю, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.

До профспілок застосовується Закон України "Про об'єднання громадян", якщо інше не передбачено Законом.

Частиною четвертою статті 4 Закону передбачено, що у разі коли міжнародними договорами, конвенціями, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено більш високий рівень гарантій щодо забезпечення діяльності профспілок, то застосовуються норми міжнародного договору або угоди. Ця норма кореспондується з вимогами частини третьої статті 4 Арбітражного процесуального кодексу України.

3. Стаття 8 Закону надає профспілкам право утворювати на добровільних засадах об'єднання (ради, федерації, конфедерації тощо) з метою виконання своїх статутних завдань.

Профспілки - засновники об'єднань повинні укласти відповідну угоду і затвердити статут (положення) об'єднання, у якому, зокрема, повинні бути визначені права об'єднання.

Статус об'єднань профспілок визначається за статусом членів, яких вони об'єднують. Статус профспілок визначено статтею 11 Закону, яка поділяє їх на первинні, місцеві, обласні, регіональні, республіканські, всеукраїнські.

4. Легалізацію (офіційне визнання) профспілок та їх об'єднань, яка є обов'язковою, здійснюють залежно від статусу профспілки, об'єднання Міністерство юстиції України та його відповідні управління шляхом реєстрації. Порядок і строки реєстрації профспілок чи їх об'єднань визначено статтею 16 Закону.

Цією статтею передбачено, зокрема, що профспілки та їх об'єднання набувають права юридичної особи з моменту затвердження статуту (положення). Статусу юридичної особи набувають також організації профспілки, тобто її організаційні ланки, які діють на підставі її статуту.

Легалізуючий орган може відмовити у реєстрації профспілки чи її об'єднання у разі невідповідності поданих для реєстрації документів статусу профспілки або об'єднання, визначеному відповідно до статті 11 Закону.

Частиною шостою статті 16 Закону передбачено, що рішення про відмову в легалізації може бути оскаржено до місцевого суду.

Арбітражним судам у визначенні підвідомчості спорів за участю професійних спілок, у тому числі пов'язаних з відмовою у їх легалізації, слід враховувати загальні правила, наведені у спільному листі Верховного Суду України та Вищого арбітражного суду України від 20.07.95 N 01-8/518а, виходячи з суб'єктного складу учасників спору. Тобто з огляду на вимоги статей 1 і 21 Арбітражного процесуального кодексу України профспілки можуть бути учасниками арбітражного процесу лише за наявності у них статусу юридичної особи. В іншому разі справи у спорах за участю профспілок підвідомчі судам загальної юрисдикції.

Згідно з частиною одинадцятою статті 16 Закону профспілка, її організації, об'єднання профспілок здійснюють свої повноваження, набувають цивільних прав і беруть на себе цивільні обов'язки через свої виборні органи, які діють у межах прав, наданих їм за законом та статутом (положенням). У зв'язку з цим слід мати на увазі, що сторонами або іншими учасниками судового процесу повинні виступати саме профспілки (їх організації, об'єднання профспілок), а не їх органи.