Конституційний Суд України у складі суддів:

Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого,

Бауліна Юрія Васильовича - доповідача,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Головіна Анатолія Сергійовича,

Дідківського Анатолія Олександровича,

Домбровського Івана Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича,

Маркуш Марії Андріївни,

Мачужак Ярослави Василівни,

Нікітіна Юрія Івановича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про припинення розгляду конституційного подання Президента України щодо офіційного тлумачення положень пункту 26 частини першої статті 85, пункту 22 частини першої статті 106, частини п'ятої статті 126, статті 149 Конституції України.

Заслухавши суддю-доповідача Бауліна Ю.В. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Суб'єкт права на конституційне подання - Президент України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень пункту 26 частини першої статті 85, пункту 22 частини першої статті 106, частини п'ятої статті 126, статті 149 Конституції України.

Практичну необхідність в офіційному тлумаченні вказаних норм Конституції України автор клопотання аргументує тим, що після призначення та вступу особи на посаду судді можуть бути виявлені обставини, які унеможливлюватимуть згідно з положеннями частин третьої, п'ятої статті 127, частини третьої статті 148 Конституції України, законів України таке призначення (обрання) та які існували на момент прийняття відповідного рішення, але про них не було відомо органу, який призначив (обрав) суддю. Зазначене, зокрема, стосується порушення законодавчих вимог щодо наявності у судді громадянства України, стажу, віку, професійного досвіду, процедури вступу судді на посаду.

На думку глави держави, системне тлумачення положень пунктів 26, 27 частини першої статті 85, пункту 22 частини першої статті 106, частини п'ятої статті 126, частини першої статті 128 Конституції України свідчить про наявність у органу, який призначив (обрав) суддю, у разі виявлення таких обставин обов'язку скасувати власний акт про його призначення (обрання). Однак у статті 126 Конституції України, що передбачає підстави звільнення суддів з посад, такого способу припинення перебування судді на посаді не встановлено.