Конституційний Суд України у складі суддів:

Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого,

Бауліна Юрія Васильовича,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Головіна Анатолія Сергійовича,

Дідківського Анатолія Олександровича,

Домбровського Івана Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича - доповідача,

Маркуш Марії Андріївни,

Мачужак Ярослави Василівни,

Нікітіна Юрія Івановича,

Стецюка Петра Богдановича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення терміна (словосполучення) "мінімальна пенсія за віком", що міститься у статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року N 2195-IV Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 4, ст. 94), тлумачення терміна (словосполучення) "мінімальний розмір пенсії за віком", використаного в частині першій статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 49-51, ст. 376), статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року N 2017-III (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 48, ст. 409).

Заслухавши суддю-доповідача Лилака Д.Д. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Суб'єкт права на конституційне подання - Пенсійний фонд України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення терміна (словосполучення) "мінімальна пенсія за віком", що міститься у статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року N 2195-IV (далі - Закон N 2195-IV); терміна (словосполучення) "мінімальний розмір пенсії за віком", використаного в частині першій статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV (далі - Закон N 1058-IV), статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року N 2017-III (далі - Закон N 2017-III), у їх взаємозв'язку шляхом надання відповідей на питання:

- чи поширюється установлений в Законі N 1058-IV термін "мінімальний розмір пенсії за віком" на правовідносини щодо вирахування пенсії або щомісячного грошового утримання чи державного соціального утримання за Законом N 2195-IV;

- чи можна зазначені положення Закону N 1058-IV та Закону N 2195-IV розуміти так, що державна соціальна підтримка дітей війни здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок інших джерел фінансування.

У статтях 6, 7 Закону N 2195-IV передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за рахунок коштів Державного бюджету України.

У абзаці першому частини першої статті 28 Закону N 1058-IV передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Згідно з частиною третьою цієї статті мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Статтею 19 Закону N 2017-III передбачений порядок визначення та застосування державних соціальних гарантій в реалізації державної соціально-економічної політики і встановлено, що виключно законами України визначається, зокрема, мінімальний розмір пенсії за віком.

Практичну необхідність в офіційному тлумаченні зазначених положень законів суб'єкт права на конституційне подання вбачає у неоднозначному застосуванні судами загальної юрисдикції положень Закону N 1058-IV, Закону N 2195-IV в частині джерел фінансового забезпечення виплати дітям війни 30-відсоткового підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії. Так, в одних випадках суди відмовляли заявникам у задоволенні позовів про стягнення з органів Пенсійного фонду України 30-відсоткового підвищення, передбаченого Законом N 2195-IV, посилаючись на відсутність визначеного законом механізму розрахунку такого підвищення, а в інших, навпаки, задовольняли позови, посилаючись на порушення органами Пенсійного фонду України конституційних прав дітей війни та прав, передбачених відповідними законами.

2. Перша колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 12 травня 2009 року відмовила у відкритті конституційного провадження у цій справі.

3. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з такого.

3.1. Відповідно до статті 41 Закону України "Про Конституційний Суд України" суб'єктом права на конституційне подання у справах щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України є, зокрема, органи державної влади. Згідно з пунктом 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року N 1261, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.