У зв'язку з прийняттям і застосуванням Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон) у судовій практиці постали проблемні питання щодо виконання наказів арбітражних судів про стягнення коштів.

Відповідно до частини другої статті 116 Арбітражного процесуального кодексу України накази про стягнення грошових сум видаються стягувачеві або надсилаються йому рекомендованим чи цінним листом, а про стягнення сум у доход бюджету - місцевим органам податкової служби і виконуються у встановленому порядку через установи банку. Решта наказів виконується державними виконавцями.

Наведена норма кореспондується із статтею 9 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою у передбачених законом випадках рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, установами банків тощо.

До набранняЗаконом чинності у виконанні рішень арбітражних судів про стягнення грошових сум, а відтак і виданих на виконання цих рішень наказів, в принципі не викликало особливих утруднень навіть і в тому разі, коли на рахунку боржника - відповідача у справі не було достатньої суми коштів. Адже у такому разі оформлене стягувачем на підставі наказу інкасове доручення (розпорядження) на безспірне списання (стягнення) коштів вміщувалося установою банку до картотеки, і списання здійснювалося з рахунку боржника в міру надходження коштів.

Відповідно ж до підпункту 19.3.1 пункту 19.3 статті 1 9 Закону з моменту набрання останнім чинності банки не здійснюють облік заборгованості клієнтів, не сплаченої у строк, та не ведуть картотеку, за винятком випадків, коли такі операції здійснюються банками у межах укладених ними цивільно-правових договорів. Причому зміст цієї норми дає підстави поширювати її приписи і на платіжні документи, подані до банківських установ на підставі судових рішень про стягнення коштів за цивільно-правовими угодами. Проте Законом врегульовано виключно порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, а не зобов'язань за цивільно-правовими угодами.

На виконання цього законодавчого припису постановою Правління Національного банку України від 12.03.2001 N 104 затверджено Положення про порядок повернення установами комерційних банків та територіальними управліннями Національного банку України розрахункових документів щодо заборгованості, яка обліковується ними згідно з чинним законодавством. Будь-яких змін до Інструкції Національного банку України "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" не внесено.

З огляду на вимоги названих нормативно-правових актів банківськими установами в даний час здійснюється повернення без виконання розрахункових документів, які обліковуються ними за станом на 31.03.2001 за позабалансовими рахунками 9803 "Розрахункові документи, що не сплачені в строк через відсутність коштів у платників, та ті, за якими стягнення коштів зупинено" і 9804 "Розрахункові документи, що не сплачені в строк через відсутність коштів у банку, та ті, за якими стягнення коштів зупинено".

В їх числі повертаються стягувачам без виконання і ті розрахункові документи, які було оформлено на підставі наказів арбітражних судів про стягнення грошових сум та вміщено до картотеки через нестачу коштів на рахунку боржника.