1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Ухвала


У Х В А Л А
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Розпорядження Президента України "Про заходи щодо врегулювання відносин заборгованості підприємств"
м. Київ
8 липня 1999 року
N 30-у/99
Справа N 2-30/99

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:
Розенка Віталія Івановича - головуючий,
Вознюка Володимира Денисовича,
Євграфова Павла Борисовича,
Костицького Михайла Васильовича,
Мартиненка Петра Федоровича - суддя-доповідач,
Мироненка Олександра Миколайовича,
Німченка Василя Івановича,
Савенка Миколи Дмитровича,
Селівона Миколи Федосовича,
Скоморохи Віктора Єгоровича,
Тихого Володимира Павловича,
Чубар Людмили Пантеліївни,
розглянув питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України стосовно відповідності Конституції України (конституційності) Розпорядження Президента України "Про заходи щодо врегулювання відносин заборгованості підприємств" від 14 травня 1997 року N 207/97-рп.
Заслухавши суддю-доповідача Мартиненка П.Ф. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України
у с т а н о в и в:
1. До Конституційного Суду України надійшло конституційне подання 50 народних депутатів України, в якому порушено питання про визнання Розпорядження Президента України "Про заходи щодо врегулювання відносин заборгованості підприємств" від 14 травня 1997 року N 207/97-рп таким, що не відповідає Конституції України (неконституційним).
Суб'єкт права на конституційне подання обгрунтовує своє клопотання тим, що Президент України, видавши Розпорядження як "форму правового нормативного акта", здійснив адміністративний вплив на Кабінет Міністрів України з метою спрямування коштів, одержаних від продажу державного майна, на погашення боргів підприємств, чим прямо порушив статтю 6, частини першу та третю статті 13, статті 92, 106 Конституції України.
На думку народних депутатів України, питання про спрямування одержаних від продажу державного майна коштів на погашення боргів цих підприємств може бути вирішене тільки після внесення відповідних змін до чинних законів України. Президент України, видавши це Розпорядження, порушив, по-перше, чинний Закон України "Про підприємства в Україні" від 27 березня 1991 року N 887-XII (з наступними змінами), відповідно до якого у разі відчуження від держави окремих засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за державним підприємством, одержані кошти направляються виключно на інвестиції (стаття 10) , по-друге, положення статей 5, 23 Закону України "Про приватизацію державного майна" від 4 березня 1992 року N 2163-XII з наступними змінами, які не передбачають можливості спрямування цих коштів на погашення боргів державних підприємств. Суб'єкт права на конституційне подання особливо наголошує, що згідно зі статтею 92 Конституції України правовий режим власності встановлюється виключно законами України.
2. Колегія суддів Конституційного Суду України з конституційних подань відмовила у відкритті конституційного провадження у справі на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

................
Перейти до повного тексту