З метою забезпечення однакової і правильної судової практики вирішення спорів, пов'язаних із укладанням, внесенням змін, розірванням договорів про обслуговування під'їзних колій між власниками та залізницею, а також контрагентами між собою, президія Вищого господарського суду України вважає за необхідне дати такі рекомендації.

1.1. Відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт", Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами законодавства України. Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування визначено Законом України "Про залізничний транспорт".

Відповідно до частини другої статті 9 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Статтею 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується зі статтею 908 ЦК України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частина четверта статті 307 ГК України визначає, що порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень.

1.2. Транспортне законодавство України розмежовує залізничний транспорт загального користування та залізничні під'їзні колії. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про залізничний транспорт" та ст. 64 Статуту залізниць України до залізничних під'їзних колій належать колії, що з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією, і які належать підприємствам, підприємцям, організаціям та установам незалежно від форм власності, а також громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності.

Під'їзні колії призначено для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.

1.3. Стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлює, що нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статут залізниць України (далі - Статут залізниць) згідно зі статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт" затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 N 457 з подальшими змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 N 1510 та від 25.12.2002 N 1973.

Статтею 5 Статуту залізниць на Міністерство транспорту України (далі - Мінтранс, Мінтрансзв'язку України) покладено затвердження Правил перевезення вантажів, Технічних умов навантаження і кріплення вантажів, а також інших нормативних документів.

Загальні правові положення щодо експлуатаційної роботи на залізничних під'їзних коліях, взаємовідносин залізниць і власників колій передбачені у статті 21 Закону України "Про залізничний транспорт" і у розділі 4 Статуту залізниць.

Детальна регламентація відповідних відносин міститься у Правилах обслуговування залізничних під'їзних колій (далі - Правила обслуговування колій), затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 року N 644 та зареєстрованих Міністерством юстиції України 24.11.2000 за N 875/5096.

Крім того, експлуатація під'їзних колій регулюється іншими нормативними актами, зокрема, це наказ Міністерства транспорту України від 15.11.99 N 551 "Про затвердження Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничними під'їзним транспортом України і Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів цього Збірника", який встановлює порядок нарахування та розміри зборів за подачу та забирання вагонів, вантажно-розвантажувальні, маневрові роботи, тощо.

1.4. Водночас кожна залізнична колія має свої особливості, які впливають на умови експлуатації (довжина, профіль, наявність у власника колії власних локомотивів, переробна спроможність вантажних механізмів, ємність та розташування складських приміщень тощо), тому передбачити і врегулювати в загальних нормах особливості експлуатаційної роботи на окремих під'їзних коліях неможливо. Відтак згідно зі статтею 71 Статуту залізниць взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором, в якому має бути обумовлений зміст взаємних зобов'язань сторін з урахуванням особливостей експлуатаційної роботи на під'їзній колії.

1.5. Відповідно до пункту 1.7 Правил обслуговування колій залізниці за погодженням з "Укрзалізницею" можуть на прохання підприємств передавати їм в оренду залізничні колії, які за умовами обслуговування і використання прирівнюються до під'їзних колій, що належать підприємствам. Передача таких колій в оренду здійснюється згідно з нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і оформлюється договором між залізницею та орендарем. У договорі встановлюються розміри орендної плати, умови і строки її внесення та інші умови згідно з чинним законодавством. На підставі цього договору і на термін його дії укладається договір про подачу та забирання вагонів.

1.6. Відповідно до ст. 71 Статуту та п. 2.1 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором на експлуатацію залізничної колії або договором на подачу та забирання вагонів.

1.7. У статті 73 Статуту залізниць передбачено, що порядок обслуговування контрагентів-підприємств, що мають у межах залізничної під'їзної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються без участі залізниці, безпосередньо між контрагентами і підприємством, якому належить залізнична під'їзна колія. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом, збереження вантажів та вагонів несе підприємство, якому належить залізнична під'їзна колія.

У разі обслуговування залізничної під'їзної колії локомотивом залізниці між залізницею і кожним контрагентом укладається договір на подачу і забирання вагонів. Усі розрахунки за обслуговування здійснюються безпосередньо між ними.

Для суб'єктів господарювання, які взяли на себе функції приймання вагонів від залізниці, подачі їх під навантаження (розвантаження) вантажовідправникам (вантажоодержувачам) та повернення залізниці навантажених або порожніх вагонів, операції з вагонами є господарською діяльністю. В цьому випадку саме зазначені суб'єкти виступають перед залізницею як користувачі вагонів.

В інших випадках згідно із статтею 119 Статуту залізниць користувачами вагонів є вантажовідправники, вантажоодержувачі, порти, організації, установи, громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності, які забирають вагони від залізниці своїми локомотивами або яким вагони подаються локомотивом залізниці.

Розрахунки, пов'язані з амортизацією залізничних під'їзних колій, за участь контрагента у ремонті та утриманні колій у всіх випадках здійснюється безпосередньо між підприємством і його контрагентом.

2.1. Згідно зі статтею 21 Закону України "Про залізничний транспорт" відносини підприємств залізничного транспорту з власниками залізничних під'їзних колій, порядок і умови експлуатації цих колій, обігу рухомого складу, що не належить до залізничного транспорту загального користування, визначаються Статутом залізниць та укладеними на його основі договорами.

Договори, що укладаються сторонами, повинні відповідати типовим договорам.

Згідно з приписами частини другої статті 179 ГК України уповноважені органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори).

Мінтранс України наказом від 21.11.2000 N 644, затвердив Правила обслуговування залізничних під'їзних колій з додатками до цих Правил, якими є: Договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії, Договір про подачу та забирання вагонів, Договір між залізницею і морським (річковим) портом про обробку вагонів з вантажами та Тимчасова угода про подачу та забирання вагонів на під'їзну колію, що будується.

Відповідно до частини четвертої статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів. При укладенні договорів на обслуговування під'їзних колій ці договори повинні відповідати типовим договорам, наведеним у додатках до Правил обслуговування під'їзних колій (розділ 12 Правил перевезень вантажів).

Сторони мають право у договорі передбачити додаткові умови, які не вказані в типових договорах, якщо ці умови не суперечать Статуту залізниць, Правилам перевезень, типовим договорам та ЄТП.

2.2. Відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Таким чином, територіальна підсудність спорів що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів про обслуговування під'їзних колій, визначається за місцезнаходженням залізниці, зобов'язаної надати послуги по обслуговуванню під'їзних колій.

У разі, якщо залізницю представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, то у відповідності із частиною 4 ст. 15 ГПК України територіальна підсудність спору визначається залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу залізниці.

Якщо позов поданий до юридичної особи в господарський суд за місцезнаходженням відособленого підрозділу, якому надане право здійснювати від імені юридичної особи повноваження сторони зі справи, господарський суд розглядає спір по суті. У разі відсутності таких повноважень позовні матеріали або справа надсилаються за підсудністю в господарський суд за місцезнаходженням юридичної особи.

2.3. Статтею 184 ГК України встановлено, що укладення господарських договорів на основі типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 ГК України та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Відповідно до вимог статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі зазначених законодавством обов'язкових умов договорів, але мають право конкретизувати умови договорів.

Даною статтею встановлено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, в тому числі, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання. Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг).

Виходячи з цього, укладання договору про експлуатацію під'їзної колії, договору про подачу та забирання вагонів є обов'язковим для залізниці за наявності технічної можливості у залізниці та власників під'їзної колії надавати послуги, передбачені типовою формою договору.

2.4. Відповідно до статті 71 Статуту залізниць взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором про експлуатацію залізничної колії (договором про подачу та забирання вагонів). Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором про експлуатацію залізничної колії (договором про подачу та забирання вагонів).

2.5. У відповідності з Правилами обслуговування залізничних під'їзних колій залізниця спільно з підприємством провадить обстеження під'їзної колії і її технічного оснащення, яке передує укладенню Договору про експлуатацію під'їзної колії, Договору про подачу та забирання вагонів. Акт обстеження підписують уповноважені представники залізниці і підприємства.

У разі незгоди з даними, які внесено до акта обстеження, представник підприємства, який бере участь в обстеженні, зобов'язаний підписати акт і внести до нього свої мотивовані зауваження.

Для встановлення фактичних умов роботи під'їзної колії господарський суд, який розглядає розбіжності за договором, може зобов'язати сторони провести додаткове обстеження під'їзної колії і за його результатами скласти новий акт.

2.6. Договори про експлуатацію під'їзних колій укладаються між залізницею і власниками під'їзних колій у разі обслуговування під'їзної колії власним або орендованим локомотивом власника колії.

Договори про подачу та забирання вагонів укладаються між залізницею і підприємствами, у разі обслуговування локомотивом залізниці під'їзних колій або окремих вантажних фронтів.

Договори розробляються з урахуванням технології роботи під'їзної колії і технології роботи станції примикання, або з урахуванням єдиних технологічних процесів (далі - ЄТП).

Проект договору розробляється залізницею на підставі Акта обстеження під'їзної колії (додаток N 4 до Правил обслуговування під'їзних колій) та ЄТП.

Справи зі спорів, які виникають при укладенні договорів з умов, визначених у погодженому сторонами у встановленому порядку ЄТП, підлягають розгляду в господарських судах на загальних підставах, але рішення по спірним пунктам договору господарські суди мають приймати у цілковитій відповідності із ЄТП.

2.7. Розбіжності між сторонами, що виникають при укладенні Акта обстеження або розробки ЄТП, не можуть бути предметом окремого розгляду в господарських судах, оскільки ЄТП не є договором.

Порядок узгодження розбіжностей, які виникають по Єдиному технологічному процесу роботи під'їзної колії і станції примикання, врегульований пунктом 6 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій. При цьому пункт 6.4 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій встановлює обов'язок "Укрзалізниці" спільно з власником під'їзної колії у місячний термін після одержання протоколу розглянути викладені в ньому розбіжності і прийняти рішення щодо їх урегулювання.

Оскільки пункт 6.4 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій не визначає, що рішення "Укрзалізниці" щодо урегулювання розбіжностей є остаточним і оскарженню не підлягає, то розбіжності та неузгодженості позицій сторін щодо положень Акта обстеження або ЄТП мають розглядатися судами при розгляді розбіжностей по проекту договору.

Господарським судам слід мати на увазі, що наявність узгодженого сторонами ЄТП не є обов'язковою умовою укладення договору між залізницею та суб'єктом господарювання, який користується її послугами, а відсутність повністю узгодженого ЄТП не є обставиною, яка виключає можливість вирішення переддоговірного спору господарським судом по суті.