Конституційний Суд України у складі суддів:

Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого,

Бауліна Юрія Васильовича,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Головіна Анатолія Сергійовича,

Джуня В'ячеслава Васильовича,

Дідківського Анатолія Олександровича,

Домбровського Івана Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича,

Маркуш Марії Андріївни - доповідача,

Мачужак Ярослави Василівни,

Нікітіна Юрія Івановича,

Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Заїченка Володимира Георгійовича про офіційне тлумачення положень статей 55, 63 Конституції України, статті 20 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 40-44, ст. 356) щодо їх реалізації в частинах першій, другій статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року N 2747-IV (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., NN 35-37, ст. 446).

Заслухавши суддю-доповідача Маркуш М.А. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Громадянин Заїченко Володимир Георгійович звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень статей 55, 63 Конституції України, статті 20 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо їх реалізації у частинах першій, другій статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) стосовно права або обмеження права громадян самостійно обирати "бажаний" суд та словосполучення "інтереси конкретної особи", застосованого у частині другій статті 19 КАС України.

Необхідність в офіційному тлумаченні зазначених положень Конституції України, статті 20 ЦК України суб'єкт права на конституційне звернення мотивує різним розумінням їх судами України, що спричинило, на його думку, проблеми у практичній реалізації приписів частин першої, другої статті 19 КАС України.

В обґрунтування неоднозначності застосування положень статті 19 КАС України автор клопотання посилається на ухвали Печерського районного суду міста Києва від 20 грудня 2005 року, 18 червня 2007 року та ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 20 червня 2007 року.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 20 грудня 2005 року позовну заяву Заїченка В.Г. до Генерального прокурора України щодо зобов'язання виконати вимоги статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України стосовно заяви від 19 листопада 2005 року, в якій позивач повідомив про факт повалення 18 липня 2005 року конституційного ладу в Україні, передано на розгляд Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська. В зазначеній ухвалі суддя посилається на те, що адміністративні справи з приводу оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача відповідно до частини другої статті 19 КАС України. Крім того, Заїченко В.Г. звертався до Печерського районного суду міста Києва з позовом до Вищої ради юстиції про визнання противоправною його дискримінації відповідачем при перевірці скарги. Ухвалою цього суду від 18 червня 2007 року позовну заяву та матеріали до неї позивачу також повернуто на підставі частини другої статті 19 КАС України.

Також громадянин Заїченко В.Г. послався на ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 20 червня 2007 року у справі за його позовом до Вищої ради юстиції про визнання неправомірними дій Вищої ради юстиції, зобов'язання вчинити нею певні дії, стягнення на його користь суми за завдану моральну шкоду з огляду на порушення суддею Уханенко С.А. присяги. Зазначеною ухвалою йому повернуто позовну заяву відповідно до частини першої статті 19 КАС України.