У процесі розгляду арбітражними судами господарських спорів виявлена недостатня унормованість у чинному законодавстві процедури ліквідації підприємств.

Відповідно до пункту 1 статті 35 Закону України "Про підприємства в Україні" ліквідація підприємства здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником або уповноваженим ним органом. Пунктом 2 цієї ж статті передбачено, що власник, суд, арбітражний суд або орган, уповноважений створювати підприємства, який прийняв рішення про ліквідацію підприємства, встановлює порядок і строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторам.

Зі змісту зазначеної норми випливає, зокрема, що у разі визнання рішенням арбітражного суду недійсними установчих документів і рішення про створення підприємства (абзац четвертий пункту 2 статті 34 названого Закону) чи скасування державної реєстрації підприємства як суб'єкта підприємницької діяльності (частина вісімнадцята статті 8 Закону України "Про підприємництво") він має виконати дії, пов'язані з визначенням порядку і строку проведення ліквідації підприємства. Проте чинне законодавство, яке регулює діяльність арбітражного суду і порядок вирішення господарських спорів Закон України "Про арбітражний суд", Арбітражний процесуальний кодекс України не містить правового механізму реалізації приписів пункту 2 згаданої вище статті 35 Закону України "Про підприємства в Україні".

Тому призначення ліквідаційної комісії та дії, пов'язані з її роботою, проводяться арбітражним судом виключно в межах процедури банкрутства на підставі Закону України "Про банкрутство". У решті ж випадків, тобто коли арбітражними судами розглядаються справи про скасування державної реєстрації підприємств, визнання недійсними їх установчих документів чи рішень про їх створення, а також ліквідацію підприємств, і приймаються відповідні судові акти, здійснення усіх заходів, пов'язаних з ліквідацією підприємства, покладається на власника (власників) відповідного підприємства чи уповноважений ним (ними) орган, якому (яким) надсилається копія рішення арбітражного суду з вимогою здійснити такі заходи.

Частиною дев'ятнадцятою статті 8 Закону України "Про підприємництво" передбачено, що скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності здійснюється органом державної реєстрації за наявності ліквідаційного балансу, складеного і затвердженого згідно з законодавством, та інших документів, що підтверджують проведення заходів щодо ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності як юридичної особи шляхом виключення його з Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності. До зазначених "інших документів" належать, зокрема довідки установ банків про закриття рахунків, довідки органів внутрішніх справ про прийняття печаток і штампів, оригінали установчих документів, свідоцтва про державну реєстрацію та ін. пункт 34 Положення про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.98 N 740.

Однак непоодинокими є випадки, коли власники підприємств, щодо яких арбітражним судом прийнято рішення про визнання недійсними їх установчих документів чи скасування державної реєстрації, не здійснюють заходів щодо ліквідації підприємств та/або не подають до органів державної реєстрації необхідних документів, в результаті чого ці органи не можуть виключити підприємство з Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності. Внаслідок цього не виконуються рішення арбітражного суду і створюється під#рунтя для різних зловживань, оскільки підприємство, фактично припинивши свою діяльність, зберігає формально статус юридичної особи і повний комплект документів, штампів, печаток, який може використовуватись з протизаконною метою. Застосування арбітражними судами заходів впливу щодо власників, які ухиляються від здійснення ліквідації підприємств, чинним законодавством не передбачене, за винятком стягнення в дохід державного бюджету штрафу згідно із статтею 119 Арбітражного процесуального кодексу України, яке у подібних випадках виявляється недостатньо ефективним, а якщо власник (власники) є фізичною особою і не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності, - взагалі неможливим.