- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Ухвала
У Х В А Л А
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Про припинення конституційного провадження у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини четвертої статті 15, частини третьої статті 16, частини вісімнадцятої статті 28, частин першої, третьої, п'ятої статті 84, частин сьомої, восьмої статті 85, частини першої статті 86, частини першої статті 104 Закону України "Про вибори Президента України" та за конституційним поданням 45 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини першої статті 71, пункту 20 частини першої статті 92, частини першої статті 103 Конституції України, статей 28, 80, 84, 85, 94, 96, 98, 104 Закону України "Про вибори Президента України"
м. Київ 25 жовтня 2007 року N 44-уп/2007 | Справа N 1-8/2007 |
Конституційний Суд України у складі суддів:
Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого,
Бринцева Василя Дмитровича,
Джуня В'ячеслава Васильовича,
Дідківського Анатолія Олександровича,
Домбровського Івана Петровича,
Кампа Володимира Михайловича,
Колоса Михайла Івановича,
Лилака Дмитра Дмитровича,
Мачужак Ярослави Василівни - доповідача,
Стецюка Петра Богдановича,
Ткачука Павла Миколайовича,
Шишкіна Віктора Івановича,
розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним поданням 49 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини четвертої статті
15, частини третьої статті
16, частини вісімнадцятої статті
28, частин першої, третьої, п'ятої статті
84, частин сьомої, восьмої статті
85, частини першої статті
86, частини першої статті
104 Закону України "Про вибори Президента України" від 5 березня 1999 року
N 474-XIV в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вибори Президента України" від 18 березня 2004 року
N 1630-IV та за конституційним поданням 45 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини першої статті
71, пункту 20 частини першої статті
92, частини першої статті
103 Конституції України, статей
28,
80,
84,
85,
94,
96,
98,
104 Закону України "Про вибори Президента України" від 5 березня 1999 року
N 474-XIV в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вибори Президента України" від 18 березня 2004 року
N 1630-IV (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 14, ст. 81; 2004 p., N 20-21, ст. 291).
Заслухавши суддю-доповідача Мачужак Я.В. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України
у с т а н о в и в:
1. До Конституційного Суду України звернулися 49 народних депутатів України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень частини четвертої статті
15, частини третьої статті
16, частини вісімнадцятої статті
28, частин першої, третьої, п'ятої статті
84, частин сьомої, восьмої статті
85, частини першої статті
86, частини першої статті
104 Закону України "Про вибори Президента України" від 5 березня 1999 року
N 474-XIV в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вибори Президента України" від 18 березня 2004 року
N 1630-IV (далі - Закон).
На думку суб'єкта права на конституційне подання, необхідність в офіційному тлумаченні зазначених норм
Закону зумовлена невизначеністю порядку дій органів державної влади, суб'єктів виборчого процесу в разі скасування Верховним Судом України рішення Центральної виборчої комісії щодо встановлення результатів виборів Президента України. Зокрема,
Законом не передбачено окремих положень щодо можливості визнання результатів виборів чи повторного голосування в межах єдиного загальнодержавного виборчого округу з виборів Президента України недійсними, а встановлено лише процедуру визнання недійсними результатів голосування на окремих дільницях. У положеннях
Закону також не врегульовано питання, чи може Центральна виборча комісія констатувати наявність обставин, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті
15 Закону, а саме - що жодного з кандидатів на пост Президента України не було обрано.
При цьому автори клопотання просять роз'яснити наведені положення
Закону в аспекті таких питань:
- чи може відповідно до зазначених положень
Закону Верховний Суд України визнати незаконною та, скасувати постанову Центральної виборчої комісії щодо встановлення результатів виборів Президента України або повторного голосування з виборів Президента України;
- чи може Центральна виборча комісія повторно встановити результати виборів Президента України чи повторного голосування з виборів Президента України в разі скасування Верховним Судом України постанови Центральної виборчої комісії про встановлення результатів виборів Президента України чи повторного голосування з виборів Президента України;
- чи може Центральна виборча комісія відповідно до пункту 1 частини четвертої статті
15, частини третьої статті
16 Закону звернутися до Верховної Ради України з поданням про призначення повторних виборів Президента України в разі скасування Верховним Судом України постанови Центральної виборчої комісії про встановлення результатів виборів Президента України чи повторного голосування з виборів Президента України.
До Конституційного Суду України також надійшло конституційне подання 45 народних депутатів України з клопотанням про офіційне тлумачення положень частини першої статті
71, пункту 20 частини першої статті
92, частини першої статті
103 Конституції України, статей
28,
80,
84,
85,
94,
96,
98,
104 Закону.
Необхідність в офіційному тлумаченні наведених норм
Конституції України та
Закону, на думку народних депутатів України, викликана неможливістю легітимного обрання Українським народом Президента України, зокрема:
Закон передбачає можливість визнання недійсними лише результатів голосування на виборчій дільниці, встановлює вичерпний перелік підстав для цього (
стаття 80) ; лише Центральна виборча комісія може прийняти рішення про проведення повторного голосування (
стаття 84) ;
Закон не надає права іншим органам приймати рішення замість виборчих комісій (
стаття 98) і не передбачає можливості оскарження рішення Центральної виборчої комісії про встановлення результатів виборів Президента України (
стаття 104) .
- чи передбачено пунктом 20 частини першої статті
92 Конституції України можливість визначення результатів повторного голосування та виборів Президента України в іншому порядку, ніж встановлено законами, зокрема статтями
84,
85 Закону, чи на підставі рішення суду;
- чи допускає принцип рівності проведення виборів в Україні, зокрема виборів Президента України, закріплений у статтях
71,
103 Конституції України, можливість проведення різних етапів однієї і тієї ж виборчої кампанії на підставі різних законів, адже це ставить у нерівні умови не тільки тих кандидатів на пост Президента України, які були включені до бюлетеня для повторного голосування, a усіх кандидатів, які брали участь у виборах;
- чи передбачено частиною восьмою статті
28, статтею
94 Закону можливість розгляду скарг після закінчення встановлених ними строків і чи має бути враховано виборчими комісіями судові рішення, якщо вони прийняті та направлені до виборчих комісій після перебігу граничних строків розгляду скарг, визначених зазначеними нормами
Закону;
- чи допускають положення статей
80,
84,
85,
98,
104 Закону можливість скасовувати у судовому порядку протокол Центральної виборчої комісії про встановлення результатів виборів Президента України і рішення Центральної виборчої комісії, прийнятого на підставі цього протоколу, про обрання Президента України та повторне призначення повторного голосування на виборах Президента України, і до того ж не Центральною виборчою комісією, а судом.
2. Відповідно до статті
58 Закону України
"Про Конституційний Суд України" Конституційний Суд України Ухвалою від 21 грудня 2004 року N 79-у/2004 об'єднав конституційні провадження у справах за вказаними конституційними поданнями.
З. З приводу порушених у конституційних поданнях питань Конституційним Судом України проаналізовано висловлені щодо них позиції Президента України, Голови Верховної Ради України, Голови Верховного Суду України, Голови Вищого адміністративного суду України, Голови Центральної виборчої комісії, Міністра юстиції України, Першого заступника Генерального прокурора України, фахівців Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Львівського національного університету імені Івана Франка, Одеської національної юридичної академії, правничого факультету Національного університету "Острозька академія", юридичного факультету Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Київського національного університету внутрішніх справ, Академії прокуратури України.
................Перейти до повного тексту