У зв'язку з виникненням у судовій практиці питань, пов'язаних із визначенням територіальної та виключної підсудності справ і передачею справ з одного господарського суду до іншого господарського суду, Вищий господарський суд України вважає за необхідне повідомити таке.

1. Відповідно до частини першої статті 15 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) справи зі спорів, зокрема, про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

У зв'язку з цим постало питання щодо визначення територіальної підсудності справ зі спорів про визнання договорів недійсними за позовами осіб, які не є сторонами у цих договорах (прокурорів, органів державної податкової служби тощо), коли відповідачами зазначено обидві сторони того чи іншого договору.

Якщо договором, який є предметом спору, передбачено відповідні обов'язки обох сторін то територіальна підсудність у таких випадках має визначатися згідно з частиною третьою статті 15 ГПК , і розгляд справи здійснюється тим господарським судом, до якого звернувся позивач.

2. Частина третя статті 16 ГПК відносить справи зі спорів, у яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, до підсудності господарського суду міста Києва.