1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Рішення


І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Р І Ш Е Н Н Я
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини першої статті 6, частини третьої статті 19, частини другої статті 20 Закону України "Про Вищу раду юстиції"
м. Київ
18 вересня 2008 року
N 18-рп/2008
Справа N 1-22/2008

Конституційний Суд України у складі суддів:
Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого,
Бауліна Юрія Васильовича,
Бринцева Василя Дмитровича,
Вдовіченка Сергія Леонідовича,
Головіна Анатолія Сергійовича,
Джуня В'ячеслава Васильовича,
Дідківського Анатолія Олександровича,
Домбровського Івана Петровича,
Кампа Володимира Михайловича,
Колоса Михайла Івановича,
Лилака Дмитра Дмитровича,
Маркуш Марії Андріївни - доповідача,
Мачужак Ярослави Василівни,
Нікітіна Юрія Івановича,
Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,
Стецюка Петра Богдановича,
Ткачука Павла Миколайовича,
Шишкіна Віктора Івановича,
розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним поданням 53 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини першої статті 6, частини третьої статті 19, частини другої статті 20 Закону України "Про Вищу раду юстиції" від 15 січня 1998 року N 22/98-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 25, ст. 146; 2004 р., N 29, ст. 369).
Приводом для розгляду справи відповідно до статей 39, 41 Закону України "Про Конституційний Суд України" стало конституційне подання 53 народних депутатів України.
Підставою для розгляду справи згідно зі статтею 93 Закону України "Про Конституційний Суд України" є практична необхідність в офіційному тлумаченні зазначених положень Закону України "Про Вищу раду юстиції".
Заслухавши суддю-доповідача Маркуш М.А. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України
у с т а н о в и в:
1. Суб'єкт права на конституційне подання - 53 народних депутати України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення:
- положень частини першої статті 6, частини третьої статті 19 Закону України "Про Вищу раду юстиції" (далі - Закон) у контексті статті 23 Закону України "Про державну службу" щодо граничного віку перебування на посаді Голови, заступника Голови та секретарів секцій Вищої ради юстиції, зокрема, чи є підставою для дострокового припинення повноважень названих осіб досягнення ними граничного віку, визначеного статтею 23 Закону України "Про державну службу" (далі - Закон про державну службу);
- словосполучення "без права переобрання", вжитого в частині другій статті 20 Закону.
Практичну необхідність в офіційному тлумаченні цих положень Закону автори клопотання обґрунтовують неоднозначним їх розумінням. Як зазначають народні депутати України, Кабінет Міністрів України за умовами оплати праці відніс Голову, заступника Голови та секретарів секцій Вищої ради юстиції до першої категорії посад державних службовців, граничний вік перебування на державній службі яких становить 60 років для чоловіків і 55 років для жінок.
Необхідність в офіційному тлумаченні вказаних положень Закону, на їхню думку, викликана також різними за змістом роз'ясненнями Головного управління державної служби України, за одним з яких Закон регулює порядок набуття повноважень членами Вищої ради юстиції та її посадовими особами понад вік, встановлений статтею 23 Закону про державну службу, а за іншим - правовий статус Голови Вищої ради юстиції, його заступників регулюється Законом про державну службу.
2. Щодо порушених у конституційному поданні питань свої позиції висловили Президент України, Вища рада юстиції, Голова Верховного Суду України, фахівці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Одеської національної юридичної академії, Львівського національного університету імені Івана Франка, Національного університету "Острозька академія".
3. Конституційний Суд України, вирішуючи питання про офіційне тлумачення зазначених положень Закону, виходить з такого.
3.1. Вища рада юстиції - конституційний орган, який складається з двадцяти членів. Сімнадцять членів Вищої ради юстиції призначаються до складу Вищої ради юстиції, а три члени Вищої ради юстиції - Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України - входять до її складу за посадою (стаття 131 Конституції України) .
Правовий статус члена Вищої ради юстиції має свої особливості, обумовлені наявністю у її складі представників органів державної влади, юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, громадських організацій, осіб, які призначаються членами Вищої ради юстиції і які входять до її складу за посадою.
Законодавець, поєднавши різне правове становище цих осіб та виходячи з призначення Вищої ради юстиції, як незалежного колегіального органу, відповідального за формування високопрофесійного суддівського корпусу, визначив правовий статус членів Вищої ради юстиції як тих, які працюють в ній на посадах на постійній основі, так і тих, які входять до її складу виключно на правах члена. Закон не передбачає перебування на державній службі членів Вищої ради юстиції, які працюють на постійній основі.
Особи, призначені до складу Вищої ради юстиції, крім народних депутатів України, на час виконання обов'язків членів Вищої ради юстиції на постійній основі прикомандировуються до Вищої ради юстиції із збереженням за ними посад, які вони займали, та відповідних пільг (частина третя статті 19 Закону) .
Строк повноважень членів Вищої ради юстиції, крім тих, які входять до її складу за посадою, становить шість років (частина третя статті 1 Закону) . Законом (стаття 18) визначено вичерпний перелік підстав припинення повноважень члена Вищої ради юстиції, який не допускає припинення повноважень з інших підстав (Рішення Конституційного Суду України від 17 квітня 2008 року N 7-рп/2008 у справі щодо припинення повноважень члена Вищої ради юстиції).
Положення статті 6 Закону, за якими на посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України, не старший шістдесяти п'яти років, є правовою підставою для призначення членом Вищої ради юстиції особи після досягнення нею віку, визначеного частиною першою статті 23 Закону про державну службу (60 років для чоловіків і 55 років для жінок), яка може перебувати на зазначеній посаді до закінчення шестирічного строку повноважень, на який цю особу призначено.
Крім того, із положень статей 6, 7, 18 Закону випливає, що серед вимог до члена Вищої ради юстиції, обмежень щодо перебування у складі Вищої ради юстиції та підстав для дострокового припинення повноважень Закон не передбачає вікових обмежень. Водночас Законом встановлено граничний вік, за якого особа може бути рекомендована і призначена на посаду члена Вищої ради юстиції - "не старший шістдесяти п'яти років" (частина перша статті 6). Системний аналіз зазначених статей Закону вказує на те, що за своєю правовою природою цей вік є кваліфікаційною вимогою, яка означує специфіку заняття посади члена Вищої ради юстиції та перебування на цій посаді.
3.2. Члени Вищої ради юстиції, обрані на посади Голови, заступника Голови, секретаря секції працюють на постійній основі (стаття 19 Закону) . Що стосується строку повноважень члена Вищої ради юстиції, який працює на зазначених посадах, то і в цьому разі Закон не містить вікових застережень щодо обрання члена Вищої ради юстиції на зазначені посади, крім застереження щодо осіб, які входять до її складу за посадою, як не містить підстав для дострокового звільнення з посади осіб, обраних на посаду Голови, заступника Голови, секретаря секції (частина друга статті 20, частина друга статті 22, частина третя статті 23) .
Відповідно до положень Закону Голова, заступник Голови та секретар секції Вищої ради юстиції обираються із числа членів Вищої ради юстиції, за винятком осіб, які входять до її складу за посадою, строком на три роки (частина друга статті 20, частина друга статті 22, частина третя статті 23) .
Положення частини другої статті 20 Закону виступають правовою гарантією незалежності і надають юридичної визначеності у реалізації посадовими особами Вищої ради юстиції своїх прав та обов'язків.
Аналіз положень Закону дає підстави Конституційному Суду України для висновку, що члени Вищої ради юстиції обираються на посаду Голови, заступника Голови, секретаря секції Вищої ради юстиції строком на три роки, що їх посади є виборними та що Закон не містить положень, які допускали б можливість дострокового звільнення членів Вищої ради юстиції із зазначених посад з підстав досягнення певного віку.
Отже, положення частини першої статті 6, частини третьої статті 19, частини другої статті 20 Закону в їх системному зв'язку треба розуміти так, що Голова, заступник Голови, секретар секції Вищої ради юстиції Законом не визначені як державні службовці, а тому положення статті 23 Закону про державну службу на них не поширюється.
3.3. Даючи тлумачення словосполучення "без права переобрання", вжитого законодавцем у частині другій статті 20 Закону, в системному зв'язку з положеннями статей 19, 22, 23 Закону, Конституційний Суд України виходить з того, що в частині другій статті 20 Закону закріплено положення стосовно того, що Голова Вищої ради юстиції обирається з членів, що перебувають у складі Вищої ради юстиції, на три роки без права переобрання. Законом не закріплено підстав для звільнення Голови, заступника Голови, секретаря секції Вищої ради юстиції із зазначених посад, крім строку перебування їх на посадах. Це означає, що член Вищої ради юстиції, обраний на посаду Голови, заступника Голови, секретаря секції Вищої ради юстиції, протягом строку виконання ним повноважень, визначених частиною другою статті 1 Закону, не може бути повторно обраний на одну й ту ж посаду.
Отже, словосполучення "без права переобрання", яке міститься у частині другій статті 20 Закону, треба розуміти так, що Голова, заступник Голови чи секретар секції Вищої ради юстиції не може бути обраний повторно на одну й ту ж посаду протягом строку повноважень, на який його обрано відповідно до положень частини другої статті 1 Закону.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 13, 39, 51, 63, 65, 67, 69, 93, 95 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України
в и р і ш и в:
1. В аспекті порушених у конституційному поданні питань:
- положення частини першої статті 6, частини третьої статті 19, частини другої статті 20 Закону України "Про Вищу раду юстиції" від 15 січня 1998 року N 22/98-ВР в їх системному зв'язку слід розуміти так, що особа, призначена в установленому Законом України "Про Вищу раду юстиції" порядку членом Вищої ради юстиції у віці не старше шістдесяти п'яти років, може бути обрана Головою, заступником Голови чи секретарем секції Вищої ради юстиції і виконувати на цій посаді повноваження протягом строку, визначеного частиною другою статті 20 Закону України "Про Вищу раду юстиції";

................
Перейти до повного тексту