Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Селівона Миколи Федосовича - головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича,

Євграфова Павла Борисовича,

Іващенка Володимира Івановича,

Костицького Михайла Васильовича,

Мироненка Олександра Миколайовича,

Німченка Василя Івановича,

Савенка Миколи Дмитровича,

Скоморохи Віктора Єгоровича,

Ткачука Павла Миколайовича - суддя-доповідач,

Чубар Людмили Пантеліївни,

Шаповала Володимира Миколайовича,

розглянув питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту "б" підпункту 4 пункту 3 статті 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 17, ст. 80) в частині встановлення граничного розміру одноразової страхової виплати потерпілому в разі стійкої втрати професійної працездатності.

Заслухавши суддю-доповідача Ткачука П.М. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Народні депутати України звернулися до Конституційного Суду України з конституційним поданням визнати такими, що не відповідають Конституції України, положення підпункту "б" підпункту 4 пункту 3 статті 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 22 лютого 2001 року N 2272-III (далі - Закон N 2272) "але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду" (Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд). Цим положенням було доповнено абзац перший частини другої статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV (далі - Закон N 1105), який раніше не передбачав встановлення граничного розміру одноразової страхової виплати потерпілому в разі стійкої втрати професійної працездатності.

Суб'єкт права на конституційне подання вважає, що таким чином допущено обмеження розміру одноразової страхової виплати, чим суттєво звужено обсяг та зміст права громадян на одержання одноразової страхової виплати у разі стійкої втрати професійної працездатності, що суперечить частині третій статті 22 Конституції України.

2. На засіданні Першої колегії суддів Конституційного Суду України питання про відкриття чи про відмову у відкритті конституційного провадження у справі не вирішено.

3. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з такого.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 39 Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційне подання про невідповідність правового акта Конституції України повинно містити правове обґрунтування тверджень щодо неконституційності.

Аналіз змісту конституційного подання, доданих до нього матеріалів свідчить про відсутність правового обґрунтування невідповідності Конституції України положень підпункту "б" підпункту 4 пункту 3 статті 7 Закону N 2272.