29 грудня 2006 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" від 15 грудня 2006 р. N 483-V (публікації: "Голос України", 12 січня 2007 р., N 4; "Урядовий кур'єр", 29 грудня 2006 р., N 247; "Офіційний вісник України", рік 2006,09,01.2007, N 52, ст. 3476, стор. 52). Під час застосування положень зазначеного Закону (далі - Закон N 483-V від 15 грудня 2006 р.) у судовій практиці виникли проблеми, які пов'язані з неузгодженістю процесуальних дій судів загальної юрисдикції щодо оскарження судових рішень у корпоративних спорах у касаційному порядку та прийняття касаційних скарг (подань) на ці рішення. Мають місце випадки, коли місцеві загальні суди, керуючись нормами Цивільного процесуального кодексу України, не приймають касаційні скарги (подання) для їх направлення разом із справами до Вищого господарського суду України. Наведене шкодить оперативності господарського судочинства та спричиняє тяганину у вирішенні господарських спорів.

У зв'язку з цим звернути увагу на те, що касаційні скарги (подання) на рішення судів, які подані після набрання чинності Законом N 483-V від 15 грудня 2006 р., розглядаються Вищим господарським судом України у порядку касаційного провадження, встановленому Господарським процесуальним кодексом України. Порядок подання касаційної скарги чи внесення касаційного подання визначено нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно до статті 109 якого касаційна скарга (подання) подається (вноситься) до Вищого господарського суду України через місцевий або апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову. Місцевий або апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову, зобов'язаний надіслати скаргу (подання) разом зі справою до Вищого господарського суду України у п'ятиденний строк з дня її надходження.