Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Селівона Миколи Федосовича - головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича,

Євграфова Павла Борисовича,

Іващенка Володимира Івановича,

Костицького Михайла Васильовича,

Малинникової Людмили Федорівни,

Мироненка Олександра Миколайовича,

Німченка Василя Івановича,

Пшеничного Валерія Григоровича,

Савенка Миколи Дмитровича - суддя-доповідач,

Скоморохи Віктора Єгоровича,

Станік Сюзанни Романівни,

Тихого Володимира Павловича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Чубар Людмили Пантеліївни,

Шаповала Володимира Миколайовича,

за участю представника суб'єкта права на конституційне подання Носова Владислава Васильовича - Постійного представника Президента України в Конституційному Суді України; залучених до участі в розгляді справи Селіванова Анатолія Олександровича - Постійного представника Верховної Ради України в Конституційному Суді України; представника Кабінету Міністрів України Супруна Василя Федоровича - першого заступника Міністра юстиції України у зв'язках з Верховною Радою України; представника Міністерства фінансів України Костицького Василя Васильовича - заступника Міністра фінансів України,

розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини третьої статті 37-1 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" в редакції Закону України від 22 травня 2003 року N 849-IV (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 10-11, ст. 86; N 33-34, ст. 267).

Приводом для розгляду справи відповідно до статей 39, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" стало конституційне подання Президента України.

Підставою для розгляду справи згідно зі статтями 71, 75 Закону України "Про Конституційний Суд України" є наявність спору щодо конституційності положення частини третьої статті 37-1 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік".

Заслухавши суддю-доповідача Савенка М.Д., пояснення Носова В.В., Селіванова А.О., Супруна В.Ф., Костицького В.В. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України у с т а н о в и в:

1. Суб'єкт права на конституційне подання - Президент України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням вирішити питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини третьої статті 37-1 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" в редакції Закону України від 22 травня 2003 року N 849-IV (далі - Закон).

У конституційному поданні зазначається, що згідно з частиною третьою статті 37-1 Закону Кабінет Міністрів України зобов'язано після викупу нерухомого майна Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" (далі - банк "Україна") передати в розпорядження Верховної Ради України приміщення цього банку за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 11. Тобто Законом одночасно з вирішенням питання про спрямування видатків Державного бюджету України на викуп майна банку "Україна" вирішено й питання про подальшу долю окремої індивідуально визначеної будівлі, яка є складовою майнового комплексу і після викупу перейшла у державну власність.

Президент України вважає, що "парламент перебрав на себе повноваження щодо управління об'єктом права державної власності, яке відповідно до пункту 5 статті 116 Конституції України належить до компетенції Кабінету Міністрів України", та порушив ряд норм Основного Закону України, а саме: статей 6, 8, 75, 85, пункту 7 частини першої статті 92, статті 113 Конституції України.

2. Голова Верховної Ради України у письмовому поясненні до Конституційного Суду України зазначає, що Верховна Рада України, приймаючи статтю 37-1 Закону про надання їй у розпорядження Кабінетом Міністрів України після придбання за кошти Державного бюджету України приміщення банку "Україна", діяла в межах, визначених пунктом 7 частини першої статті 92 Основного Закону України. Верховна Рада України фактично закріпила механізм набуття права державної власності на це майно і встановила, що його цільовим призначенням має бути забезпечення діяльності єдиного органу законодавчої влади в Україні.