Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Домбровського Івана Петровича - головуючий,

Бринцева Василя Дмитровича,

Головіна Анатолія Сергійовича,

Джуня В'ячеслава Васильовича,

Дідківського Анатолія Олександровича,

Іващенка Володимира Івановича,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича - суддя-доповідач,

Маркуш Марії Андріївни,

Мачужак Ярослави Василівни,

Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Стрижака Андрія Андрійовича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Головного контрольно-ревізійного управління України про офіційне тлумачення статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року N 2269-XII (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 30, ст. 416; 1995 р., N 15, ст. 99; 1998 р., N 18, ст. 88; 1999 р., N 29, ст. 239; 2004 р., N 50, ст. 539).

Заслухавши суддю-доповідача Лилака Д.Д. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Суб'єкт права на конституційне подання - Головне контрольно-ревізійне управління України (далі - ГоловКРУ) - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон).

Необхідність в офіційному тлумаченні статті 19 Закону обгрунтовується існуванням різних підходів Фонду державного майна України та Державного казначейства України до застосування цієї норми. Зокрема, зазначається, що надані названими органами роз'яснення щодо перерахування установами, які фінансуються з державного бюджету, 30 відсотків орендної плати до загального фонду Державного бюджету України відрізняються.

Як на підставу конституційного подання щодо офіційного тлумачення статті 19 Закону вказується на практичну необхідність у роз'ясненні її положень, що обумовлено, як вважає суб'єкт права на конституційне подання, різними підходами Фонду державного майна України та Державного казначейства України до її застосування, а саме - надання цими державними органами різних роз'яснень стосовно перерахування до загального фонду Державного бюджету України 30-відсоткової частини орендної плати установами, що фінансуються з Державного бюджету України.

Обгрунтовуючи необхідність в офіційному тлумаченні зазначеної норми Закону ГоловКРУ посилається на інструктивний лист Фонду державного майна України від 3 липня 2002 року N 10-16-8513, виданий на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна" від 4 жовтня 1995 року N 786, та лист Державного казначейства України від 4 жовтня 2002 року N 07-04/1710-8419, виданий на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання" від 17 травня 2002 року N 659.

2. Перша колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 16 листопада 2006 року відмовила у відкритті конституційного провадження у цій справі.

3. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" суб'єкт права на конституційне подання повинен обгрунтувати практичну необхідність в офіційному тлумаченні Конституції України та законів України як підставу для звернення до Конституційного Суду України (пункт 4 частини другої статті 39, стаття 93), а порушене в конституційному поданні питання має бути підвідомче Конституційному Суду України (стаття 13).