Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Пшеничного Валерія Григоровича - головуючий,

Бринцева Василя Дмитровича,

Головіна Анатолія Сергійовича,

Джуня В'ячеслава Васильовича,

Дідківського Анатолія Олександровича,

Іващенка Володимира Івановича - суддя-доповідач,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Маркуш Марії Андріївни,

Мачужак Ярослави Василівни,

Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Брюховицької селищної ради міста Львова щодо офіційного тлумачення положень статті 142 Конституції України, статті 149, пункту 12 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 3-4, ст. 27), частини третьої статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 24, ст. 170).

Заслухавши суддю-доповідача Іващенка В.І. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Суб'єкт права на конституційне подання - Брюховицька селищна рада міста Львова - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень статті 142 Конституції України, статті 149, пункту 12 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (далі - Кодекс), частини третьої статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон) щодо можливості органу місцевого самоврядування (селищної ради) розпоряджатися у межах населеного пункту земельними ділянками, зайнятими ріллею, багаторічними насадженнями для несільськогосподарських потреб, лісами будь-якої площі, а також земельними ділянками природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення за погодженням із землекористувачем.

Приводом для офіційного тлумачення, як наголошено в конституційному поданні, є неоднозначне застосування положень статті 142 Конституції України, статті 149, пункту 12 розділу X "Перехідні положення" Кодексу органами державної влади, правоохоронними та судовими органами, що призвело до порушення конституційних прав селищної ради.

Як приклади неоднозначного застосування вказаних положень Конституції України, Кодексу та Закону суб'єкт права на конституційне подання наводить рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 14 лютого 2005 року, ухвалу апеляційного суду Львівської області від 25 квітня 2005 року, рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 та 19 листопада 2004 року, ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 26 квітня 2005 року.

2. Третя колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 6 листопада 2006 року відмовила у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України", та непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

3. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційне подання має містити правове обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні (пункт 4 частини другої статті 39); підставою для конституційного подання щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є практична необхідність у з'ясуванні або роз'ясненні, офіційній інтерпретації положень Конституції України та законів України (частина перша статті 93).

Суб'єкт права на конституційне подання пояснює практичну необхідність у тлумаченні зазначених положень Конституції України, Кодексу і Закону тим, що цивільні справи щодо вилучення земельних ділянок, які належать до земель лісового фонду, зайняті лісами і перебувають у постійному користуванні Брюховицького лісництва, вирішуються, на його погляд, неоднозначно.