Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Шаповала Володимира Миколайовича - головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича,

Іващенка Володимира Івановича,

Костицького Михайла Васильовича,

Мироненка Олександра Миколайовича,

Німченка Василя Івановича,

Пшеничного Валерія Григоровича - суддя-доповідач,

Савенка Миколи Дмитровича,

Скоморохи Віктора Єгоровича,

Станік Сюзанни Романівни,

Ткачука Павла Миколайовича,

Чубар Людмили Пантеліївни

розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності), положень пункту 9 Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності" від 10 серпня 1993 року N 615, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2001 року N 1053 (Офіційний вісник України, 2001 р., N 33, ст. 1552).

Заслухавши суддю-доповідача Пшеничного В.Г. та розглянувши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Суб'єкт права на конституційне подання - 49 народних депутатів України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати неконституційними положення пункту 9 Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності" від 10 серпня 1993 року N 615, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2001 року N 1053 (далі - Положення).

Положеннями пункту 9 Положення передбачено, що Державна служба охорони провадить свою діяльність на засадах госпрозрахунку за рахунок коштів, одержаних її підрозділами охорони, підприємствами та установами за організацію і надання послуг з охорони та безпеки за договорами, та інших надходжень, передбачених законодавством; чистий прибуток підрозділів охорони спрямовується на вдосконалення службової діяльності, матеріально-технічне та фінансово-господарське забезпечення, здійснення заходів соціального захисту їх працівників.

Народні депутати України зазначають, що Державна служба охорони при Міністерстві внутрішніх справ не є бюджетною установою, її поточна діяльність не спрямована на надання виключно державних послуг, а тому оспорювані положення не відповідають статті 8, частині другій статті 19 Конституції України.

Автор конституційного подання вважає, що:

- оскільки Державна служба охорони є структурним підрозділом Міністерства внутрішніх справ, до якого входять кадрові міліціонери, то вона у своїй діяльності повинна керуватися Законом України "Про міліцію" і не може займатися комерційною діяльністю;

- Державна служба охорони провадить свою діяльність на засадах госпрозрахунку, а послуги, що надаються зазначеною службою, на думку авторів клопотання, не є державними послугами, тому оспорювані положення суперечать положенням пункту 6 статті 2 Бюджетного кодексу України, підпункту 7.11.13 пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";

- господарська діяльність Державної служби охорони є комерційною, оскільки частиною другою статті 3 Господарського кодексу України визначено, що некомерційна господарська діяльність - це діяльність без мети отримання прибутку;

- здійснення Державною службою охорони діяльності на засадах госпрозрахунку суперечить статті 18 Закону України "Про міліцію".