Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Селівона Миколи Федосовича - головуючий.

Євграфова Павла Борисовича,

Костицького Михайла Васильовича - суддя-догювідач,

Малинникової Людмили Федорівни,

Німченка Василя Івановича,

Пшеничного Валерія Григоровича,

Розенка Віталія Івановича,

Савенка Миколи Дмитровича,

Скоморохи Віктора Єгоровича,

Тихого Володимира Павловича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Чубар Людмили Пантеліївни,

Шаповала Володимира Миколайовича,

розглянув питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 9 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", пунктів I, З, 4, 5, 9 Постанови Верховної Ради України "Про порядок висвітлення роботи четвертої сесії Верховної Ради України четвертого скликання".

Заслухавши суддю-доповідача Костицького М.В. і дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Суб'єкт права на конституційне подання - 53 народних депутати України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 9 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" від 23 вересня 1997 року N 539/97-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 49, ст. 299; 1998 р., N 45, ст. 271; 2002 р., N 48, ст. 361) (далі - Закон), пунктів 1, 3, 4, 5, 9 Постанови Верховної Ради України "Про порядок висвітлення роботи четвертої сесії Верховної Ради України четвертого скликання" від 3 липня 2003 року N 1022-IV (Голос України, 2003 р., 24 липня) (далі - Постанова).

Народні депутати України вважають, що положення Закону і Постанови "суперечать статтям 15, 17, 19, 23, 34, 92 Конституції України, низці зазначених у конституційному поданні законів України", підкреслюючи при цьому, що "розгляд справи щодо конституційності зазначених положень правових актів Верховної Ради України викликано необхідністю у забезпеченні виконання основоположних принципів Конституції України з організації діяльності органів державної влади утвердження її відкритості та прозорості, додержання прав громадян на інформацію, розвитку демократії в Україні, а також розв'язання важливих для суспільства та держави проблем виключно у правовий спосіб".

2. Друга колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 25 лютого 2004 року відмовила у відкритті конституційного провадження у справі на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, цим Законом; непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

3. Стаття 9 Закону встановлює, що порядок і форми обов'язкового висвітлення діяльності Верховної Ради України аудіовізуальними засобами масової інформації (виконання державного замовлення) визначаються окремою Постановою Верховної Ради України на кожну поточну сесію Верховної Ради України. Пункти 1, 3, 4 Постанови встановлюють відповідно завдання Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення, Державному комітету телебачення і радіомовлення України, Національній телекомпанії України, Національній радіокомпанії України щодо порядку висвітлення роботи четвертої сесії Верховної Ради України четвертого скликання. Пункт 5 Постанови передбачає особисту відповідальність керівників зазначених вище органів за невиконання її пунктів 1, 3, 4, а пункт 9 - заслуховування звітів керівників цих органів про хід виконання Постанови.

За змістом статті 75 Закону України "Про Конституційний Суд України" підставою для конституційного подання є наявність спору стосовно повноважень конституційних органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, якщо один із суб'єктів права на (конституційне подання, визначених у статті 40 цього Закону, вважає, що правові акти, зазначені в пункті 1 статті 13 цього Закону і якими встановлено повноваження названих органів, не відповідають Конституції України. Але при цьому, відповідно до пункту 4 частини другої статті 39 Закону України "Про Конституційний Суд України", у конституційному поданні має бути правове обгрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта (його окремих положень).