Постановою Верховної Ради України від 19 березня 1996 року "Про порядок введення в дію Закону України "Про режим іноземного інвестування" (далі - Закон) визначено, що Закон вводиться в дію з дня його опублікування, а отже з 25 квітня 1996 року (газета "Голос України" за 25.04.96 р. N 77). Пунктом 5 цієї Постанови встановлено, що до іноземних інвестицій, які були фактично внесені до набрання чинності Законом України "Про режим іноземного інвестування" (далі - Закон) на вимогу іноземного інвестора застосовуються державні гарантії захисту іноземних інвестицій, передбачені спеціальним законодавством України про іноземні інвестиції, яке діяло на момент їх внесення.

Законом передбачено, що відносини, пов'язані з іноземним інвестуванням, регулюються законодавством України та міжнародними договорами України, яким за наявності розбіжностей між національним законодавством та міжнародним договором надається перевага.

Статтею 3 Закону визначено форми здійснення іноземних інвестицій, а також дозволено інвестування у будь-яких інших, не заборонених законодавством України формах, у тому числі без створення юридичної особи на підставі договорів із суб'єктами господарської діяльності України (стаття 23 Закону).

Розділ II Закону вміщує перелік державних гарантій захисту іноземних інвестицій, зокрема, у разі зміни законодавства, примусового вилучення іноземної інвестиції, припинення інвестиційної діяльності, а також щодо компенсування збитків іноземним інвесторам тощо. Разом з тим на відміну від попередніх законодавчих актів з питань іноземного інвестування Закон не передбачає пільг для іноземних інвесторів щодо оподаткування, крім підприємств, іноземні інвестиції до яких було внесено до набрання чинності цим Законом.

Стаття 10 Закону надає іноземним інвесторам право на відшкодування збитків, у тому числі упущеної вигоди та моральної шкоди, завданих їм бездіяльністю або неналежним виконанням державними органами України чи їх посадовими особами передбачених законодавством обов'язків щодо іноземного інвестора або підприємства з іноземними інвестиціями відповідно до законодавства України. Розмір компенсації, що підлягає виплаті іноземному інвестору внаслідок дій, зазначених у частині першій цієї статті, визначається на час фактичного відшкодування збитків.