- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Ухвала
У Х В А Л А
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Проценка Сергія Андрійовича про офіційне тлумачення частини першої статті 58 Конституції України і Закону України "Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України" стосовно дії в часі положення, що передбачає заміну смертної кари довічним позбавленням волі
м. Київ 19 лютого 2004 року N 12-у/2004 | Справа N 2-7/2004 |
Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:
Шаповала Володимира Миколайовича - головуючий,
Вознюка Володимира Денисовича,
Євграфова Павла Борисовича,
Іващенка Володимира Івановича,
Костицького Михайла Васильовича - суддя-доповідач,
Малинникової Людмили Федорівни,
Мироненка Олександра Миколайовича,
Німченка Василя Івановича,
Розенка Віталія Івановича,
Савенка Миколи Дмитровича,
Скоморохи Віктора Єгоровича,
Тимченка Івана Артемовича,
Тихого Володимира Павловича,
Ткачука Павла Миколайовича,
Чубар Людмили Пантеліївни,
Заслухавши суддю-доповідача Костицького М.В. і дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України у с т а н о в и в:
1. Громадянин Проценко С.А. звернувся до Конституційного Суду України з проханням дати офіційне тлумачення частини першої статті
58 Конституції України і Закону України "Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України" від 22 лютого 2000 року
N 1483-III (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 17, ст. 123) стосовно дії в часі положення, що передбачає заміну смертної кари довічним позбавленням волі.
За вироком Дніпропетровського обласного суду від 3 жовтня 1997 року Проценка С.А. було засуджено до виняткової міри покарання - смертної кари. Ухвалою Верховного Суду України від 11 грудня 1998 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що, оскільки Конституційний Суд України своїм Рішенням від 29 грудня 1999 року
N 11-рп/99 визнав положення статті 24 Загальної частини та положення санкцій статей Особливої частини
Кримінального кодексу України, які передбачали смертну кару як вид покарання, такими, що не відповідають
Конституції України, і вони втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього
Рішення, виняткова міра покарання - смертна кара - ухвалою Верховного Суду України мала бути замінена позбавленням волі строком на 15 років як найбільш суворою за чинним на той час
Кримінальним кодексом України мірою покарання. Заміна ж виняткової міри покарання - смертної кари - довічним позбавленням волі за Законом України
"Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України", на його думку, посилює відповідальність за скоєний ним злочин і порушує тим самим його конституційне право на пом'якшення цієї відповідальності.
................Перейти до повного тексту