1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Ухвала


У Х В А Л А
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Купайгородського Еміля Омеляновича про офіційне тлумачення положень частин третьої, четвертої, п'ятої статті 127 Конституції України, частини першої статті 4-6 Господарського процесуального кодексу України, частини третьої статті 59 Закону України "Про судоустрій України"
м. Київ
13 квітня 2004 року
N 35-у/2004
Справа N 2-35/2004

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:
Селівона Миколи Федосовича - головуючий,
Євграфова Павла Борисовича,
Іващенка Володимира Івановича,
Костицького Михайла Васильовича,
Малинникової Людмили Федорівни,
Мироненка Олександра Миколайовича,
Німченка Василя Івановича,
Пшеничного Валерія Григоровича,
Розенка Віталія Івановича,
Савенка Миколи Дмитровича,
Скоморохи Віктора Єгоровича - суддя-доповідач,
Тихого Володимира Павловича,
Ткачука Павла Миколайовича,
Чубар Людмили Пантеліївни,
Шаповала Володимира Миколайовича,
розглянув питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Купайгородського Еміля Омеляновича про офіційне тлумачення положень частин третьої, четвертої, п'ятої статті 127 Конституції України, частини першої статті 4-6 Господарського процесуального кодексу України, частини третьої статті 59 Закону України "Про судоустрій України".
Заслухавши суддю-доповідача Скомороху В.Є. та розглянувши матеріали справи, Конституційний Суд України у с т а н о в и в:
1. Громадянин Купайгородський Е.О. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням про офіційне тлумачення положень частин третьої, четвертої, п'ятої статті 127 Конституції України, частини першої статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), частини третьої статті 59 Закону України "Про судоустрій України", які стосуються відповідно кваліфікаційних вимог до кандидатів на посаду судді, особливостей формування суддівського корпусу спеціалізованих судів та відправлення правосуддя суддями цих судів, а також випадків одноособового та колегіального розгляду справ суддями місцевих господарських судів.
Необхідність офіційного тлумачення суб'єкт права на конституційне звернення обгрунтовує неоднозначним, на його думку, застосуванням положень частини четвертої статті 127 Конституції України судами України та органами державної влади, що призвело до порушення права, передбаченого статтею 59 Конституції України.
Крім того, Купайгородський Е.О. вважає, що судді місцевих господарських судів мають відправляти правосуддя лише у складі колегій. Одноособовий розгляд суддею справ у місцевих господарських судах, на думку автора звернення, є таким, що суперечить частині четвертій статті 127 Конституції України.
2. Третя колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 7 квітня 2004 року відмовила у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України".
3. З матеріалів конституційного звернення вбачається, що у 2003 році Купайгородський Е.О., посилаючись на частину четверту статті 127 Конституції України, звернувся до господарського суду міста Києва з вимогою про колегіальний розгляд справ, у яких він представляв інтереси юридичних осіб. Господарський суд відхилив ці клопотання на підставі частини першої статті 4-6 ГПК України.
Не погоджуючись з такими рішеннями господарського суду міста Києва, Купайгородський Е.О. звернувся до Верховного Суду України, Вищого господарського суду України, Вищої ради юстиції та інших органів державної влади з вимогою колегіального розгляду справ господарським судом міста Києва. Ухвали господарського суду міста Києва стосовно вимог заявника про колегіальний розгляд справ та лист-відповідь Голови Вищої ради юстиції на скаргу автор конституційного звернення вважає свідченням неоднозначного застосування положень частини четвертої статті 127 Конституції України.

................
Перейти до повного тексту