Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового проникнення до житла, виїмки та вилучення документів виконавчого провадження" від 15 березня 2006 року N 3538-IV (далі - Закон), згідно з яким внесено зміни, зокрема, до деяких норм Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК). У зв'язку з цим Вищий господарський суд України вважає за необхідне звернути увагу господарських судів на такі приписи Закону.

1. Згідно із Законом частину третю статті 15 ГПК доповнено реченням такого змісту: "Справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача". Господарським судам необхідно враховувати, що їм підвідомчі справи у зазначених спорах, але не скарги на нотаріальну дію або відмову у вчиненні нотаріальної дії, про які йдеться у частинах першій - п'ятій статті 50 Закону України "Про нотаріат" і які розглядаються загальними судами або в порядку, встановленому Консульським статутом України.

2. Згідно з частиною першою статті 117 ГПК (в редакції Закону наказ господарського суду має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідні вимоги визначено статтею 19 Закону України "Про виконавче провадження".

3. Частинами другою-п'ятою статті 117 ГПК України (в редакції Закону визначено підстави подання та загальний порядок розгляду господарським судом заяв стягувачів або боржників про виправлення помилки, допущеної при оформленні або видачі наказу, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за наказом.

У застосуванні зазначених приписів господарським судом необхідно враховувати таке.

3.1. Відповідні заяви слід розглядати за правилами ГПК.

Зокрема, заявник повинен подати докази надіслання іншій стороні копії такої заяви і доказів на її обґрунтування; сторони мають бути повідомлені про час і місце розгляду заяви.

Дата судового засідання, в якому вирішуватиметься питання про виправлення помилки, допущеної при оформленні або видачі наказу, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, має встановлюватись з урахуванням того, що передбачений частиною третьою статті 117 ГПК (в редакції Закону десятиденний строк визначається з наступного дня після винесення ухвали про призначення відповідного судового засідання.