1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


ПРЕЗИДІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
ПРЕЗИДІЯ РАДИ СУДДІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
16.09.2004
Про стан організації здійснення правосуддя у м. Києві
Обговоривши матеріали комплексного вивчення стану організації здійснення правосуддя у районних судах та Апеляційному суді м. Києва (далі - апеляційний суд), Президія Верховного Суду України та президія Ради суддів України відзначають, що в місті вжито певних заходів, спрямованих на забезпечення здійснення правосуддя на належному рівні. Зокрема, проведено низку заходів на виконання розпоряджень Президента України від 27 липня 1996 р. N 208/96-РП "Про забезпечення судів приміщеннями" (далі - Розпорядження Президента України від 27 липня 1996 р.) та від 11 грудня 2002 р. N 395/2002 "Про заходи щодо забезпечення належних умов діяльності судів" (далі - Розпорядження Президента України від 11 грудня 2002 р.), а також Указу Президента України від 18 лютого 2002 р. N 143/2002 "Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян" (далі - Указ Президента України від 18 лютого 2002 р.).
На виконання Міської програми сприяння в забезпеченні діяльності судів загальної юрисдикції та інших судових органів у м. Києві на 2003-2005 роки (затверджена Київською міською радою на IV сесії XXIV скликання 24 квітня 2003 р.) також здійснено ряд заходів із забезпечення районних судів приміщеннями.
Крім того, у 2003 р. з міського бюджету на потреби судів і управління Державної судової адміністрації України у м. Києві (далі - територіальне управління ДСА) було виділено 1 млн. 100 тис. грн. на придбання восьми легкових автомобілів, 33 комп'ютерів, 11 принтерів та іншої офісної техніки.
Водночас виявлено й істотні недоліки.
Вимогам судочинства відповідають лише приміщення Оболонського, Деснянського і Дніпровського районних судів м. Києва. Решта судів розміщені в приміщеннях, що потребують капітального ремонту, перебудови або добудови.
Приміщення Дарницького районного суду після вибуху, що стався в ньому 9 лютого 2004 р., за висновками спеціалістів, перебуває в аварійному стані і непридатне до здійснення правосуддя. Питання про надання суду нового приміщення досі не вирішено, що ставить під загрозу здійснення судочинства в зимовий період 2004-2005 рр., оскільки існуючі системи опалення, водопостачання та каналізації в зруйнованій будівлі не підлягають ремонту. Крім того, кримінальні справи щодо осіб, які тримаються під вартою, судді цього суду розглядають у приміщенні Дніпровського районного суду, що ускладнює роботу зазначених судів.
Деякі суди (Святошинський, Солом'янський та Дніпровський) розміщені у двох приміщеннях. Так, приміщення Святошинського районного суду розташовані на відстані 30 кілометрів одне від одного, Солом'янського - 15 кілометрів. Це створює додаткові труднощі при здійсненні правосуддя та керівництві апаратами цих судів.
Катастрофічне становище виникло з видатками на проведення капітального ремонту приміщень місцевих судів, оскільки у 2003 р. кошти на це не виділяли. Такого ремонту потребують приміщення Голосіївського, Деснянського, Шевченківського та одне з приміщень Дніпровського районного суду (розташоване по вул. Кошиця, 5).
Приміщення інших районних судів м. Києва потребують поточного ремонту, добудови або перебудови, кошти на проведення яких протягом 2001-2003 рр. не виділяли.
Так, приміщення Голосіївського районного суду не відповідає технічним і санітарним нормам. У ньому немає необхідної кількості службових кабінетів для суддів та працівників апарату суду, а також належним чином обладнаного приміщення для конвою, взагалі відсутнє приміщення для зберігання речових доказів. У Деснянському районному суді на 27 суддів є лише п'ять залів судових засідань. Приміщення Шевченківського районного суду розраховане на розміщення восьми суддів. Фактично на день комплексного вивчення в ньому працювали 27 суддів та 92 працівники апарату суду.
Інженерне обладнання в цих приміщеннях застаріле і потребує капітального або поточного ремонту, коштів же на зазначені потреби немає.
Приміщення інших районних судів м. Києва потребують поточного ремонту, добудови або перебудови, кошти на проведення яких протягом 2001-2003 рр. не виділяли. Не вистачило коштів і на ремонт та підготовку приміщень судів до зимового періоду, тому взимку постійно виникали проблеми з їх опаленням та освітленням.
Фактично вже вирішено питання щодо забезпечення апеляційного суду новим приміщенням (по вул. Солом'янській, 2-а), проте воно потребує капітального переобладнання.
Меблі в районних судах потребують негайної заміни або ремонту. У 2003 р. кошти на придбання м'якого інвентарю суди, крім Оболонського, взагалі не отримали.
Потребує поліпшення стан забезпечення судів сучасною копіювальною технікою та технічними засобами фіксування судового процесу. Частина суддів через відсутність комп'ютерів не має можливості користуватися правовою базою "Ліга-Закон". За винятком суддів Дніпровського та Шевченківського районних судів забезпеченість суддів районних судів м. Києва комп'ютерами становить 30-50% від потреби. У приміщеннях районних судів не вистачає залів судового засідання, обладнаних звукозаписувальними технічними засобами. Оскільки ст. 197 нового Цивільного процесуального кодексу України, передбачено з 1 січня 2005 р. повне фіксування судового засідання за допомогою таких засобів, то своєчасний розгляд цивільних справ з дотриманням вимог названої статті стане практично неможливим. Це може спричинити тяганину та масове порушення прав громадян при розгляді зазначеної категорії справ.
На день комплексного вивчення Печерський та Шевченківський районні суди не були забезпечені службовим транспортом.
Станом на 1 січня 2004 р. забезпечення житлом потребують 20 суддів місцевих судів, а поліпшення житлових умов - 34.
Фактично не виконується розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 січня 2004 р. N 22 "Про деякі питання оплати праці суддів" через відсутність видатків на компенсаційні виплати суддям районних та апеляційного судів.
Питання про медичне обслуговування суддів місцевих судів остаточно не вирішено. Недостатньо фінансується і санаторно-курортне лікування суддів. Наприклад, судді Дарницького, Деснянського та Шевченківського районних судів були позбавлені можливості такого лікування, оскільки кошти на це не були виділені взагалі.
Слід також зазначити, що всупереч вимогам ст. 117 Закону України від 7 лютого 2002 р. N 3018-III "Про судоустрій України" не фінансується належним чином і діяльність ради суддів м. Києва та кваліфікаційної комісії суддів Київського апеляційного округу.
Викладене вище свідчить про те, що матеріально-технічне забезпечення діяльності судів та соціально-побутовий захист суддів потребує значного поліпшення. Неналежні умови роботи судів та суддів негативно позначилися на стані організації правосуддя в місцевих судах, зокрема на дотриманні процесуальних строків розгляду судових справ. На день вивчення залишилася нерозглянутою у строк понад шість місяців 141 справа (13,2% від загальної кількості розглянутих). Найбільше таких справ було у провадженні Шевченківського (70), Дарницького (31) та Солом'янського (23) районних судів.
Окремі судді під час розгляду кримінальних справ допускали невиправдану тяганину.
Так, справа по обвинуваченню Гаврющенко Д.В. і Середи М.В. за ч. 2 ст. 141 та ч. 2 ст. 206 Кримінального кодексу України (далі - КК) надійшла до Дарницького районного суду 3 травня 2001 р. З 12 квітня 2002 р. вона перебувала на розгляді у судді Куренкова Є.С., який 10 разів оголошував перерву в розгляді справи у зв'язку з неявкою потерпілих та свідків.
Кримінальна справа по обвинуваченню Шульженко М.В. і Евдакова В.Н. за ч. 4 ст. 190 та ч. 2 ст. 358 КК надійшла до Шевченківського районного суду 1 березня 2002 р. Суддя названого суду Шостак О.О. всупереч вимогам ст. 241 Кримінально-процесуального кодексу України попередньо розглянула цю справу лише 10 квітня 2002р. і призначила її до судового розгляду на 26 квітня 2002 р. На день вивчення справа залишалася нерозглянутою, протоколи судового засідання, які були в матеріалах справи, належним чином не оформлені і суддею не підписані.
Аналогічна тяганина була допущена суддею цього ж суду Морозом І.М. у справах по обвинуваченню Різниченко О.А. за ч. 2 ст. 121 КК та Мовчалюк Н.М. за ч. 4 ст. 190 КК, що знаходилися у провадженні цього суду відповідно з 7 листопада та 9 серпня 2002 р. Взагалі у І кварталі 2003 р. у провадженні цього судді понад рік перебувало три справи і одна - понад дев'ять місяців.

................
Перейти до повного тексту