У Розпорядженні Президента від 27 липня 1996 р. було визначено на Донеччині 10 судів, розташованих в аварійних приміщеннях, а 13 - у таких, що не відповідають вимогам судочинства. Глава держави зобов'язав Кабінет Міністрів та голів міських, районних державних адміністрацій вирішити питання про надання цим судам належних для здійснення правосуддя будівель. У Розпорядженні Президента від 11 грудня 2002 р. та його Указі від 18 лютого 2002 р. знову було звернуто увагу органів виконавчої влади на зазначені питання.

Однак місцеві органи виконавчої влади, насамперед Управління державної судової адміністрації у Донецькій області, фактично усунулися від вирішення цього питання.

Станом на 1 січня 2004 р. забезпечено приміщеннями лише Артемівський міський суд, Петровський районний суд м. Донецька та відкрито філіал апеляційного суду в м. Маріуполі.

Питання ж щодо виділення приміщень іншим судам досі не вирішено. Їх потребують понад 40 судів, з яких 10 розміщені в орендованих приміщеннях, 17 розташовані в будівлях, у яких разом із ними функціонують інші державні органи, а сім - у житлових будинках. Приміщення Сніжнянського міського суду споруджується з 1995 р., однак готовність його становить лише 30%. Ясинуватський міський і районний суди працюють у приміщенні, покрівля та дерев'яні конструкції якого стали повністю непридатними (протікає стеля, провалена підлога тощо). У ще гіршому стані Волноваський районний суд. Новогродівський міський суд розташований в однокімнатній квартирі двоповерхового житлового будинку. Приміщення Слов'янського районного суду, побудоване у 1937 р., перебуває в незадовільному санітарно-технічному стані. Слов'янський міський суд розташований у прибудові до будівлі міського відділу міліції, Гірницький районний суд м. Макіївки - у приміщенні колишньої школи, побудованої у 20-х роках минулого століття (стеля там просіла, шпалери відклеюються). Ремонтом стан будинку не поліпшено. Кіровському районному суду м. Донецька, приміщення якого визнано аварійним, рішенням міськради виділено двоповерхову будівлю Будинку піонерів, що потребує ремонту, проте коштів на це теж немає.

У більшості судів області відсутні належні приміщення для апарату суду, конвою, свідків, захисників та інших учасників судового процесу. В багатьох судах немає ґрат на вікнах та сигналізації. Навіть у приміщенні апеляційного суду Донецької області є лише три зали судових засідань, яких недостатньо для належного здійснення судочинства. В кабінетах цього суду працює по четверо - п'ятеро суддів, нарадчі кімнати відсутні. Секретарі судових засідань (34 особи) вимушені працювати в одному із залів судових засідань, де розміщено лише 21 робочий стіл. Сигналізацію в суді підключено лише в спецчастині.

Місцеві органи влади поінформовані про незадовільні умови роботи судів, однак належних заходів до їх поліпшення не вживають. На Донеччині, на відміну від інших областей, усупереч вимогам Розпорядження Президента від 11 грудня 2002 р. не розроблена Регіональна програма організаційного забезпечення діяльності судів на 2003-2005 рр. Є лише План заходів щодо надання сприяння у створенні належних умов діяльності судів донецької області на 2003 р., затверджений головою Донецької облдержадміністрації (без зазначення дати), який має декларативний характер і містить лише рекомендації щодо можливості його реалізації. Виконавці й строки здійснення запланованих заходів не конкретизовані.

Вкрай незадовільним є стан забезпечення судів меблями, сейфами, комп'ютерною та офісною технікою, канцелярським приладдям, іншим необхідним обладнанням та витратними матеріалами.

Незадовільний матеріально-технічний стан судів, безумовно, негативно позначається на організації здійснення правосуддя в області. Зокрема, це певною мірою вплинуло на те, що суди порушують строки призначення розгляду кримінальних та цивільних справ.

Проте порушення процесуальних строків і невиправдана тяганина при розгляді судових справ зумовлені не лише зазначеними недоліками, а й неналежним ставленням окремих суддів до виконання своїх службових обов'язків, внаслідок чого протягом тривалого часу не приймаються рішення у судових справах, у тому числі стосовно осіб, які перебувають під вартою, за позовами про поновлення на роботі, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю у зв'язку з виконанням трудових обов'язків, тощо.

Наприклад, суддя Ленінського районного суду м. Донецька Стародубцев А. К. із 47 кримінальних справ, які перебували у його провадженні, із порушенням встановленого строку розглянув 32. Нерозглянутими на кінець року у нього залишилася 51 справа. Систематично ним порушувались строки розгляду й цивільних справ. Так, справа за позовом Кошелєва К.І. до Кошелєвої Р.А., Кошелєвої К.К., а також КП ЖЕК-2 про захист прав споживачів надійшла до суду 15 червня 2001 р., однак з 30 липня 2001 р. у ній не було здійснено жодної процесуальної дії.

Суддя Торезького міського суду Коритний В.Б. не розглянув у строк до одного року 37 кримінальних справ, а понад один рік - 21. Крім того, з квітня 2000 р. в його провадженні перебуває цивільна справа за позовом Шущури З.К. до Чечеткіна В.А. про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Лише через 11 місяців ним була постановлена ухвала у цій справі про допит в порядку окремого доручення відповідача, який знаходиться в Донецькому СІЗО N 5. Протокол допиту на день комплексного вивчення в матеріалах справи відсутній. Справа до розгляду призначалася двічі, а саме: на 11 травня 2002 р. та на 18 березня 2003 р., у даний час справа до розгляду не призначена.

Тяганину під час розгляду судових справ допускали також судді Брежнєв О.А. (Київський районний суд м. Донецька), Лук'яненко М.А., Темна Л.В. (Центрально-Міський районний суд м. Горлівки), Коновалов В.В. (Ворошиловський районний суд м. Донецька), Бурлаченко О.О. (Кіровський районний суд м. Донецька) та ін.

Нерідко ще несвоєчасно виготовляються протоколи судових засідань, а також вручаються засудженим копії вироків. Судові справи невиправдано довго не направляються до апеляційної та касаційної інстанцій, а вироки і постанови в адміністративних справах - на виконання.

Належної уваги виправленню ситуації, яка склалася в організації здійснення судочинства в області, в тому числі за дотриманням процесуальних строків розгляду судових справ, а також з питань забезпечення судів приміщеннями, їх матеріально-технічного й інформаційного забезпечення, соціального захисту та медичного обслуговування суддів, надання суддям житла, керівництво апеляційного суду, голови окремих місцевих судів та територіальне управління державної судової адміністрації не приділяли.