У зв'язку з виникненням у судовій практиці питань стосовно практики вирішення спорів за участю підприємств, установ та організацій, що входять до системи державного резерву, вважаємо за необхідне звернути увагу на таке.

1. Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про державний матеріальний резерв" (далі - Закон) організація формування, зберігання і обслуговування державного резерву, соціальний розвиток забезпечуються уповноваженим на це центральним органом виконавчої влади, який здійснює управління державним резервом, підприємствами, установами та організаціями, що входять до єдиної системи державного резерву України (далі - система державного резерву). Постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2000 року N 1041 утворено Державне агентство з управління державним матеріальним резервом, що є центральним органом виконавчої влади з управління системою державного резерву.

2. У разі подання відповідно до статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заяв про грошові вимоги, що засновані на проведенні операцій з матеріальними цінностями державного резерву, підприємства, установи та організації системи державного резерву мають подавати також документи, що підтверджують такі вимоги, у тому числі документи з грифом секретності.

Документи з грифом секретності мають подаватись у разі необхідності, тобто якщо вони мають значення для встановлення наявності вимоги підприємства, установи чи організації системи державного резерву та її обгрунтованості, і лише за правилами статті 34 Закону України "Про державну таємницю".

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.