- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Роз"яснення
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
Правові позиції щодо розгляду судами
окремих категорій судових справ (Житлове право)
1. Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 2 постанови від 12 квітня 1985 р.
N 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" судам підвідомчі справи про надання жилого приміщення за вимогами громадян, які мають право на позачергове його надання, в тому числі у випадках порушення встановленого законодавством строку надання житла.
2. Згідно зі ст.
46 ЖК особам, направленим у порядку розподілу на роботу в іншу місцевість, жиле приміщення за місцем роботи надається поза чергою. Чинним законодавством не передбачено, що ненадання їм жилого приміщення в межах строку, поки вони вважалися молодими фахівцями, позбавляє їх цих пільг, якщо вони продовжують працювати за місцем розподілу.
Пунктом 32 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р.
N 992), зокрема, визначено, що випускники, яких не було забезпечено житлом згідно з угодою і які продовжують працювати за призначенням, мають право на позачергове одержання житла незалежно від терміну роботи.
3. Порядок забезпечення жилими приміщеннями осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, військовослужбовців-жінок регулюється житловим законодавством і Положенням про порядок забезпечення жилою площею у Збройних Силах України (введене в дію наказом Міністра оборони України від 23 грудня 1992 р. N 220 з наступними змінами).
Згідно зі ст. 34 Положення всі питання, пов'язані із забезпеченням житлом військовослужбовців, вирішуються за місцем проходження ними служби. Військовослужбовці беруться на квартирний облік за рішенням житлової комісії військової частини, затвердженим командиром останньої, і перебувають на цьому обліку до одержання жилого приміщення за винятком випадків: поліпшення житлових умов, завдяки якому відпала необхідність у наданні іншого жилого приміщення; переведення до нового місця служби; засудження (крім умовного) до позбавлення волі на строк понад шість місяців; подання таких, що не відповідають дійсності, відомостей, які стали підставою для взяття на облік, або вчинення командуванням неправомірних дій при вирішенні цього питання (статті 11, 13).
За змістом Положення зняття з квартирного обліку провадиться в такому ж порядку, як і взяття на нього, - за рішенням житлової комісії військової частини, затвердженим командиром останньої.
Ці справи підсудні військовим судам гарнізонів (ст.
123 ЦПК).
Згідно з п. 1 ст.
12 Закону України
"Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" офіцери, прапорщики, мічмани і військовослужбовці надстрокової служби при звільненні з військової служби в запас чи у відставку за вислугою років, а також у зв'язку зі скороченням чисельності або штату військовослужбовців забезпечуються жилою площею в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Верховної Ради України про порядок введення в дію цього Закону передбачено, що ті його статті, де йдеться про пільги та компенсації, які визначатимуться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, вводяться в дію після прийняття відповідних рішень.
Оскільки питання про забезпечення жилою площею зазначених категорій військовослужбовців Урядом ще не вирішено, є підстави вважати, що з цього питання дії п. 19 Положення про пільги для військовослужбовців, військовозобов'язаних, осіб, звільнених з військової служби у відставку, та їх сімей (затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 17 лютого 1981 р. N 193).
5. Відповідно до статей
37,
42 ЖК підприємства, що мають відомчий житловий фонд, беруть на облік (і надають жилі приміщення) у передбачених законодавством випадках крім своїх працівників також працівників медичних, культурно-освітніх, торговельних та інших установ і організацій, які безпосередньо обслуговують трудовий колектив. Взяття на облік як таких, що потребують поліпшення житлових умов, інших осіб і надання їм жилих приміщень з відомчого житлового фонду не відповідає цьому законодавству.
Черговість надання жилих приміщень згідно зі ст.
43 ЖК визначається часом взяття на квартирний облік. У тих випадках, коли громадянин із загальної черги за його заявою береться на пільгову чергу, черговість визначається з часу взяття на пільгову, а не на загальну чергу (крім випадків, коли його помилково включили в загальну, а не пільгову чергу).
6. Згідно з п. 5 ст.
12, статтями
31,
43 ЖК жилі приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду надаються громадянам у встановленому законодавством порядку, в тому числі з додержанням черговості. Сама по собі участь громадян за договором з підприємством (установою, організацією) у будівництві жилого будинку, внесення коштів на його закінчення не може бути підставою для позачергового надання жилого приміщення, якщо законодавством не передбачено першочергове або позачергове надання жилого приміщення даній категорії громадян.
8. Відповідно до статей
4-
6 ЖК державний житловий фонд включає в себе жилі будинки (закінчені будівництвом і здані в експлуатацію) та жилі приміщення в інших будівлях, призначені для постійного проживання громадян.
Відносини, пов'язані з використанням під житло приміщень у нежилих будинках, не призначених для постійного проживання громадян, регулюються нормами цивільного, а не житлового законодавства, незалежно від їх тривалості.
9. Права й обов'язки сторін за договором найму жилого приміщення регулюються нормами житлового, а не цивільного законодавства. Зокрема, права й обов'язки, пов'язані з поліпшенням житла, належить визначати не за ст.
272 ЦК, а за ст.
61 ЖК і Правилами користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р.
N 572) . Згідно з п. 36 цих Правил вартість виконаних наймачем (орендарем) робіт по поліпшенню спорядження квартири або встановленню нового обладнання, демонтаж якого неможливий без пошкодження квартири, відшкодуванню не підлягає. Виходячи з цього поліпшення, що можуть бути демонтовані без пошкодження квартири (наприклад, збудований сарай, погріб), наймач може на свій розсуд демонтувати або за погодженням сторін на визначених ними умовах передати наймодавцю чи новому наймачу.
10. У члена сім'ї наймача, включеного до ордера на заселення жилого приміщення, право користування останнім виникає у зв'язку із включенням до ордера, а не у зв'язку із вселенням у це приміщення. Тому в разі невселення в приміщення без поважних причин у строки, передбачені ст.
71 ЖК, ця особа визнається судом такою, що втратила, а не такою, що не набула право на користування наданим на сім'ю жилим приміщенням.
11. У випадках, коли згідно із законодавством жиле приміщення надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації та профкому або за спільним рішенням громадської організації та її профспілкового органу з наступним повідомленням виконкому місцевої ради або місцевої державної адміністрації (статті
52,
53 ЖК), право на жиле приміщення виникає з часу його надання, тому в разі відмови у видачі ордера може бути заявлено позов про його видачу.
12. Враховуючи, що згідно зі ст.
112 ЖК наймачі жилих приміщень у будинках державного або громадського житлового фонду підлягають виселенню з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення, якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом, незалежно від того, чи перебувають вони на черзі на поліпшення житлових умов, слід вважати, що в разі невиконання обов'язку по відселенню організацією або виконавчим комітетом ради, яким належить будинок, зазначений наймач має право пред'явити до них позов про надання жилого приміщення.
13. Оскільки за змістом статей
64,
65 ЖК наймач і члени сім'ї, що проживають разом з ним, набувають права користування одним жилим приміщенням у будинку державного або громадського житлового фонду, особа, яка вселилась до наймача як член сім'ї, не набуває права користування займаним ним жилим приміщенням, якщо вона зберігає за собою право користування іншим жилим приміщенням у будинку державного чи громадського житлового фонду або якщо є інші докази того, що вона при цьому не змінювала свого постійного місця проживання.
Виходячи з положень
Конституції про гарантування громадянам свободи пересування і вільного вибору місця проживання, сама по собі наявність чи відсутність прописки не може бути підставою як для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка вселилася до наймача, так і для відмови в цьому.
14. За змістом ст.
65 ЖК за особою, яка проживає у наймача жилого приміщення як член його сім'ї, не може бути визнано право користування цим приміщенням, якщо вона зберігає постійне місце проживання у приватизованому нею жилому приміщенні.
15. Згідно з
Положенням про паспорт громадянина України (в редакції від 2 вересня 1993 р.) та ст.
5 Закону
"Про громадянство України" паспорт видається паспортною службою органів внутрішніх справ (ст. 2). У ньому робляться відмітки про реєстрацію місця проживання громадянина (ст. 6). Тому при вирішенні в цивільних справах питань, пов'язаних з пропискою громадян після прийняття відповідного законодавства України, суд має керуватися цим законодавством, а не Положенням про паспортну систему в СРСР (затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 28 серпня 1974 р.) та іншим законодавством СРСР з цих питань.
16. Відповідно до ст.
9 ЖК ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Тому при незаконному позбавленні права користування жилим приміщенням та обставина, що особа, яка купила це приміщення, є добросовісним набувачем, не може бути підставою для відмови у відновленні порушеного права і визнанні недійсним акта про приватизацію та угоди про відчуження жилого приміщення.
18. З часу одержання наймачем у порядку поліпшення житлових умов іншого жилого приміщення, укладення договору найму цього приміщення і його заселення договір найму попереднього жилого приміщення відповідно до ст.
107 ЖК вважається розірваним і в тому разі, коли наймач продовжує виконувати обов'язки за цим договором і не звільнив приміщення повністю.
Стосовно до правил ст.
98 ЖК наймача, що залишився проживати в попередньому приміщенні (одночасно користуючись за договором найму наданим приміщенням), слід вважати тимчасовим жильцем, який не набуває права користування цим приміщенням незалежно від строку проживання в ньому і підлягає виселенню без надання іншого жилого приміщення.
19. Згідно зі ст.
50 ЖК жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним щодо умов даного населеного пункту і відповідати встановленим санітарним та технічним вимогам.
Тому сама по собі згода громадянина прийняти за ордером для поліпшення житлових умов квартиру в недобудованому будинку і згода на закінчення будівництва квартири власними силами не є підставою для виселення його з сім'єю з жилого приміщення, яке він має звільнити у зв'язку з поліпшенням житлових умов, до закінчення будівництва і прийняття будинку в експлуатацію та включення до складу житлового фонду.
................Перейти до повного тексту