Земля - найважливіше багатство радянського суспільства. Забезпечення в суворій відповідності із законом дбайливого ставлення до землі, її охорони, раціонального, науково обгрунтованого використання, підвищення родючості грунтів XXVII з'їздом КПРС і XXVII з'їздом Компартії України визначено як одне з першочергових завдань соціально-економічного розвитку.

Узагальнення практики розгляду судами віднесених до їх компетенції земельних спорів, а також майнових спорів, зв'язаних із земельними відносинами, свідчить, що вони в основному вирішуються правильно. Разом з тим у ряді випадків допускаються помилки у визначенні підвідомчості спорів, застосуванні норм про відшкодування землекористувачам збитків, визначенні порядку користування земельною ділянкою між співвласниками індивідуальних будівель. Є істотні недоліки в діяльності судів по виявленню і запобіганню причинам і умовам, які сприяють порушенням земельного законодавства.

Пленум Верховного Суду Української РСР постановляє:

1. Звернути увагу судів на необхідність неухильно додержувати законодавство при вирішенні віднесених до їх компетенції земельних спорів, я також майнових спорів, зв'язаних із земельними відносинами, удосконалення практики їх розгляду, більш ефективного застосування правових засобів у боротьбі з порушеннями земельного законодавства.

Діяльність судів по розгляду цивільних справ, зв'язаних з застосуванням земельного законодавства, має всемірно сприяти зміцненню законності в сфері земельних відносин, забезпечувати належну охорону прав підприємств, установ, організацій і громадян.

2. За загальним правилом земельні спори між колгоспами, радгоспами, іншими державними, кооперативними, громадськими підприємствами, організаціями, установами і громадянами вирішуються органами, зазначеними у ст.157 ЗК УРСР. Відповідно до ст.24 ЦПК УРСР і статей 167, 168 ЗК УРСР судами вирішуються земельні спори, віднесені законом до їх компетенції, а також майнові спори, зв'язані із земельними відносинами, стороною в яких є громадянин, колгосп, міжколгоспне, державно-колгоспне підприємство, організація або їх об'єднання, якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР. Судам, зокрема, підвідомчі спори:

- про відшкодування колгоспам, міжколгоспним, державно-колгоспним підприємствам, організаціям або їх об'єднанням збитків, заподіяних вилученням земельних ділянок для державних або громадських потреб чи тимчасовим їх зайняттям у встановленому порядку, а також шкоди, заподіяної псуванням, забрудненням, самовільним зайняттям земель, потравою посівів та іншими порушеннями земельного законодавства;

- про відшкодування тимчасовим землекористувачам (ст.54 ЗК УРСР) невикористаних затрат;

- про порядок користування спільною земельною ділянкою між співвласниками індивідуальних будівель на землях міст і селищ міського типу (незалежно від того, яким органом було відведено земельну ділянку) і на земельних ділянках, що відводяться виконкомами сільських Рад народних депутатів у сільських населених пунктах, або про усунення перешкод у користуванні зазначеними земельними ділянками, якщо вимоги не зв'язані з оспорюванням межі та розміру ділянки;

- про розірвання договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва жилого будинку на праві особистої власності та стягнення збитків і неустойки на користь виконкому, якщо рішенням виконкому місцевої Ради народних депутатів право користування земельною ділянкою припинено в зв'язку з невикористанням її протягом двох років підряд або використанням її не відповідно до тієї мети, для якої вона надана;

- про збереження права користування земельною ділянкою в садівницькому товаристві за одним з розведеного подружжя, якщо вони не досягли згоди з цього питання;

- про звільнення в садівницькому товаристві садової ділянки, будівель і споруд особами, які вибули або виключені з членів товариства, або зайняли садову ділянку в порушення права інших осіб чи товариства;

- про стягнення вартості жилого будинку, будівель, споруд, плодово-ягідних насаджень і посівів у розмірах, визначених комісією, створеною виконкомом районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів, у випадку знесення належного громадянинові будинку в зв'язку з вилученням земельної ділянки для державних або громадських потреб.

3. Судам непідвідомчі спори:

- про відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, зв'язаних з вилученням сільськогосподарських земель для будівництва або інших несільськогосподарських потреб;

- про надання або зміну земельних ділянок;

- про вилучення земельних ділянок, в тому числі зайнятих самовільно;

- про знесення самовільно збудованих будівель, включаючи позови, заявлені з підстав порушення самовільним будівництвом права землекористування або права власності на будинок інших осіб;

- між садівницькими товариствами та їх членами, а також спори членів садівницьких товариств між собою про порядок користування садовою земельною ділянкою, їх поділ;

- між дачно-будівельними кооперативами і їх членами або членів їх сімей між собою з приводу користування земельною ділянкою, наданою дачно-будівельному кооперативові.

4. Оскільки підставою позовів про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням земельного законодавства, є зобов'язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди майну організацій або громадян, вони відповідно до ст.126 ЦПК УРСР за вибором позивача можуть пред'являтися за місцем проживання відповідача (місцем знаходження органів управління організацій) або за місцем заподіяння шкоди.

5. Розглядаючи позови про відшкодування збитків землекористувачів, суди повинні мати на увазі, що при вилученні земельних ділянок для державних чи громадських потреб або тимчасовому зайнятті їх в установленому порядку землекористувачам згідно зі ст.45 ЗК УРСР і пп. 2, 3, 6 постанови Ради Міністрів СРСР від 9 серпня 1974 р. N 636 "Про відшкодування збитків землекористувачів і втрат сільськогосподарського виробництва при відведенні земель для державних або громадських потреб" заподіяні цим збитки відшкодовуються підприємствами, організаціями, установами, яким відводяться земельні ділянки. У випадках самовільного зайняття ділянок, псування, забруднення земель, потрави посівів та інших порушень земельного законодавства землекористувачам відшкодовується шкода особами, які заподіяли її, відповідно до статей 171, 173 ЗК УРСР, статей 203, 440, 441, 453 Цивільного кодексу УРСР, а також ст.450 Цивільного кодексу УРСР, якщо шкоду заподіяно джерелом підвищеної небезпеки.

При заподіянні шкоди в зв'язку з потравою посівів, худобою або птицею чи проїздом автомобілем, трактором, комбайном або іншою машиною, а також гужовим транспортом вона відшкодовується землекористувачам (організаціям) особами, які заподіяли її, відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 11 січня 1955 р. "Про відповідальність за потрави посівів у колгоспах і радгоспах" (в редакції Указу Президії Верховної Ради СРСР від 25 вересня 1987 р.) і статей 203, 440, 441, 453, 450 Цивільного кодексу УРСР.

6. Роз'яснити судам, що згідно зі ст.46 ЗК УРСР втрати сільськогосподарського виробництва зв'язані з вилученням земельних ділянок, зайнятих сільськогосподарськими угіддями, для будівництва й інших несільськогосподарських потреб відшкодовуються підприємствами, організаціями, установами, яким відводяться ділянки, поряд з відшкодуванням збитків землекористувачам. Тому вони не належать до тих втрат, на відшкодування яких мають право землекористувачі.

Якщо при вилученні сільськогосподарських земель для несільськогосподарських потреб на підприємство (організацію, установу), якому відведено земельну ділянку, покладено обов'язок нанести знятий родючий шар грунту на малопродуктивні угіддя, з адміністративного акту з цього питання відповідно до ст.4 Цивільного кодексу УРСР виникають цивільні права й обов'язки в цього підприємства і землекористувача малопродуктивних угідь. Тому останній вправі вимагати від підприємства виконання робіт по нанесенню родючого шару грунту. При невиконанні їх колгосп, міжколгоспне, державно-колгоспне підприємство, організація або їх об'єднання, землі яких підлягали поліпшенню, вправі звернутися з позовом про відшкодування заподіяної цим шкоди. Розмір шкоди обчислюється, виходячи з обсягу кошторисної вартості невиконаних заходів, згідно з проектом, затвердженим органом, який надав земельну ділянку в користування.

7. При вирішенні позовів про відшкодування збитків землекористувачам, заподіяних вилученням земельних ділянок або тимчасовим їх зайняттям в установленому порядку, суди повинні враховувати, що відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 9 серпня 1974 р. N 636 розмір збитків визначається оціночними комісіями, створеними виконкомами районних (міських) Рад народних депутатів. Суд не вправі входити в обговорення правильності визначення розміру збитків, однак при виявленні порушень встановленого порядку їх обчислення може зупинити провадження в справі і поставити перед відповідним виконкомом місцевої Ради народних депутатів питання про перевірку правильності обчислення збитків.

У такому ж порядку відшкодовуються землекористувачам збитки, заподіяні висушенням, підтопленням, заболоченням земельних ділянок та іншим шкідливим впливом на них вод, а також збитки, пов'язані з порушенням умов експлуатації споруд, збудованих на водних об'єктах, у випадках, зазначених у постанові Ради Міністрів СРСР від 5 квітня 1978 р. N 259 "Про відшкодування збитків, заподіяних здійсненням водогосподарських заходів, припиненням або зміною умов водокористування", підприємствами, організаціями, установами, в інтересах яких здійснюються ці заходи, припиняється водокористування або змінюються його умови.

8. При невиконанні підприємствами, організаціями, установами, яким надавались у тимчасове користування сільськогосподарські та лісові угіддя для проведення геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, передбаченого ст.26 ЗК УРСР обов'язку привести за свій рахунок в установлений строк ці ділянки після завершення робіт у стан, придатний для використання за призначенням, вони відповідно до ст.173 ЗК УРСР, статей 203, 440, 453 Цивільного кодексу УРСР повинні відшкодувати землекористувачам заподіяну шкоду. Її розмір обчислюється виходячи з обсягу кошторисної вартості невиконаних заходів згідно з проектом, затвердженим органом, що надав земельну ділянку в користування. При оспорюванні цього кошторису для визначення розміру шкоди суд може призначити експертизу.